Спортивна (станція метро, Санкт-Петербург)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 59°57′07″ пн. ш. 30°17′26″ сх. д. / 59.95194° пн. ш. 30.29056° сх. д. / 59.95194; 30.29056

Спортивна
Фрунзенсько-Приморська лінія

Metro SPB Line5 Sportivnaya.jpg
Загальні дані
Тип двоярусна пересадкова односклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 64 м
Проектна назва Тучків міст
Кількість платформ 2 (по одній на кожному ярусі)
Тип платформ(и) острівна
Форма платформ(и) пряма
Дата відкриття 15 вересня 1997
Архітектор(и) А. С. Константинов(рос.), В. С. Волонсевич(рос.) за участі О. А. Кузнецова(рос.)
Архітектор(и) вестибюлів Н. И. Кулагин(рос.)
Виходи до Проспект Добролюбова
Час відкриття 5:37
Час закриття 0:16
Код станції СП
Фрунзенсько-Приморська лінія
Комендантський проспект
Старе Село
Хрестовський острів
Чкалівська
Спортивна
Адміралтейська
СЗГ до МПЛ
Садова
СЗГ до ПбЛ
Звенигородська
Обвідний канал
Волковська
Бухарестська
Міжнародна
Sportivnaya station Spb upper.jpg

Спортивна (рос. Спортивная) — станція Фрунзенсько-Приморської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Адміралтейська» і «Чкалівська». До введення в експлуатацію ділянки «Достоєвська»-«Спаська» 7 березня 2009 експлуатувалася в складі Правобережної лінії.

Станція відкрита 15 вересня 1997 у складі ділянки «Садова»-«Чкалівська». Назва пов'язана з близькістю двох великих спортивних об'єктів — стадіону «Петровський» і палацу спорту «Ювілейний». У проекті станція носила назву «Тучків міст».

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — двоярусна пересадкова односклепінна глибокого закладення. (глибина закладення — 64 м).

У поперечному перерізі конструкція складається зі збірного залізобетонного багатошарнірного склепіння, що спирається на масивні опори, забетоновані всередині круглих тунелів діаметром 9,8 м. У нижній частині перетину побудовано зворотне склепіння, що слугує одночасно розпіркою для бічних опор. Станційні зали розділені міжповерховим перекриттям, що спирається на систему колон і прогонів. Конструктивна частина базується на досвіді споруди односклепінної станцій зі збірними залізобетонними склепіннями, обтиснутими в породу. Радіус верхнього склепіння — 11,2 м, зворотного — 15 м.

Через те що станція дуже чутлива до вібрацій, колії на верхньому ярусі укладені на гравійну подушку, з цієї причини на них відсутні лотки безпеки.

У верхній зал прибувають потяги, прямуючі до станції «Комендантський проспект» , у нижній — до станції «Міжнародна» .

Перехід з ярусу на ярус здійснюється за допомогою двох малих тристрічкових нахилів, розташованих послідовно один за одним, другий з них (розташований ближче до глухого торця верхнього ярусу) на середину 2010-х не використовується.

Похилий хід чотиристрічковий, починається з північного торця верхнього ярусу станції.

Після відкриття станції деякий час входи в невикористовуваному тунелі залишалися відкритими, але потім через почастішання несанкціонованих проникнень їх наглухо закрили металевими воротами.

Вестибюль[ред.ред. код]

Підземний вестибюль знаходиться в підземному переході, розташованому на розі проспекту Добролюбова і Великого проспекту. Вестибюль побудований методом «стіна в грунті»

Вестибюль оздоблено в спортивній тематиці. Над ескалаторами встановлені світильники, стилізовані під давньогрецькі факели і мозаїчне панно «Олімпійський вогонь», а на стінах вестибюля — медальйони в античній тематиці із зображенням різних видів спорту.

Над ескалаторним нахилом стеля прикрашена плитами білого кольору з круглим малюнком, над касами і турнікетами під стелею встановлена ​​металева решітка, і при підсвічуванні стелі створюється ілюзія вікна в небо. Балкони по обидві сторони від нахилу освітлені офісними світильниками.

Перспективи[ред.ред. код]

У 2015 році планується відкриття другого виходу з південного торця нижнього ярусу по тунелю з траволатороми до похилому ходу , прямуючому на Васильєвський острів до набережної Макарова, Середній проспект, Кадетської і 1-ої ліній. Над ескалаторами буде розміщений вітраж на тему спорту.

У майбутньому планується організація пересадки кросплатформового типу на Кільцеву лінію.

Оздоблення[ред.ред. код]

Колійні стіни верхнього ярусу і колони нижнього оздоблені білим мармуром, колійні стіни нижнього — червоним мармуром і прикрашені мозаїками в античному стилі з назвою станції, виконаному з анодованого металу. Також у центрі нижнього ярусу розташована мозаїка, що зображує бігуні. Підлога оздоблена білим гранітом. У глухій торцевій стіні верхнього ярусу станції розташований текст «Оди Спорту» П'єра де Кубертена.

Над коліями верхнього ярусу встановлені навісні світильники, що імітують олімпійські факели, а з нижнього ярусу на верхній через отвори проходять три торшери. За проектом вони мали бути увінчані скульптурами богині перемоги Ніки, плавця і бігуна, виконані методом гальваніки або виколотки з міді, і розташовуватися також і в південній частині станції. Але через недостатнє фінансування проект було скорочено.

У зв'язку з постійним відкладанням будівництва Кільцевої лінії відбулося заморожування капіталовкладень, пов'язаних зі зведенням тої частини об'єднаної конструкції станції, що призначена для її обслуговування. З метою повернення витрачених на будівництво коштів авторський колектив запропонував на площах майбутньої Кільцевої лінії організувати торгові зони з продажу спортивних товарів. Зони планувалося розташувати з неексплуатованого боку станції і стилізувати їх у вигляді вагонів, як би стоять на коляхх, не заважаючи пасажирам діючої лінії. Ця ідея не була реалізована.

У 2010 році на станції було запроваджено новий інформаційний простір, а освітлення у верхньому ярусі частково замінено на натрієве.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]