Справа «Союзу визволення Білорусі»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Справа «Союзу визволення Білорусі» (біл. «Саюз вызвалення Беларусі») — сфабрикована наприкінці 1920-их років ОДПУ в Білоруській РСР справа так званої «нацдемовської контрреволюційної, антирадянської організації».

Восени 1930 року начальник ОДПУ БРСР Григорій Раппопорт оголосив про «розкриття» «Саюза вызвалення Беларусі» в Наркоматі просвіти, АН БРСР, різних вишах (в тому числі БДУ).

У судовому процесі 1931 року за приналежність до «Саюзу вызвалення Беларусі» було засуджено 90 чоловік, серед них Всеволод Ігнатовський (покінчив життя самогубством), Дмитро Жилунович, Вацлав Ластовський, Дмитро Прищепов, Олександр Адамович й ін. Роль керівника «Саюза вызвалення Беларусі» приписали народному поету Янку Купалі. В ході справи було репресовано національно орієнтовану частину білоруської інтелігенції. Одиниці із заарештованих, наприклад, археолог Сергій Дубинський, були звільнені.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]