Спростовувана презумпція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Спросто́вувані презу́мпції — це презумпції, по відношенню до яких закон допускає можливість спростування і які вважаються істинними поки не встановлено інше.

Всі спростовувані презумпції є формально-юридичним способом подолання неусунутих сумнівів правозастосовувача, не здатного не по своїй вині встановити по справі об'єктивну істину. Спростовувані презумпції впливають на розподіл обов'язків доказування і можуть бути спростовані тією з сторін, проти якої направлена презумпція.

Спростовувані презумпції поділяються на два види:

  • загальні спростовувані презумпції;
  • спеціальні спростовувані презумпції.

Загальні спростовувані презумпції — це презумпції, які використовуються у всіх, або в більшості галузях права. До цієї групи відносяться: презумпція невинуватості, презумпція знання закону; презумпція добросовісності учасників правовідносин; презумпція правосуб'єктності учасників правовідносин.

Спеціальні спростовувані презумпції — це презумпції, які використовуються в тій чи іншій галузі права. Наприклад, в цивільному праві до таких презумпцій відносяться: презумпція вини заподіювача шкоди; презумпція вини боржника, що порушив зобов'язання. В податковому праві до таких презумпцій можна віднести презумпцію ринкової ціни угоди.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Бабін І. І. Презумпції та фікції в податковому праві. Навчальний посібник. — Чернівці: Рута, 2009. — С. 45-47.