Спростування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спростування на діаграмі незгоди Грема

Спростування — це доказ хибності тези (твердження, судження, міркування)[1].

Спростування твердження по суті вказує на те, що це твердження з тих чи інших причин не може вважатися істинним (наприклад, не відповідає дійсності). Спростування міркування за формою вказує на те, що воно побудоване з порушенням правил дедукції, містить логічну хибу або посилається на помилкові факти (що не обов'язково спростовує висновок міркування).

Спростуванням також іноді називають критику, аргументоване чи голослівне заперечення твердження.

Способи спростування[ред. | ред. код]

Відомі такі способи спростування[2]:

  • Наведення контрприкладу;
  • Доведення антитези (контртези), тобто, тези, протилежної спростовуваній;
  • Зведення до абсурду — виведення із спростовуваного твердження хибних наслідків;
  • Доведення хибності аргументів, якими обґрунтовується твердження, чи виявлення логічної хиби у обґрунтуванні (таким чином спростовується лише обґрунтування, але не саме твердження).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Н. И. Кондаков. Логический словарь — Москва: «Наука», 1971–656 с.
  2. Тофтул М. Г. Логіка : підручник, 2-ге вид., допов. / М. Г. Тофтул. — К.: ВЦ «Академія», 2008. — 400 с.

Посилання[ред. | ред. код]