Спряжена норма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Концепція спря́женої норми (англ. dual norm) з'являється у функціональному аналізі, галузі математики.

Нехай це нормований простір над числовим полем з нормою . Тоді спряжений нормований простір (інший запис ) визначають як множину всіх неперервних лінійних форм з в базове поле Якщо є такою лінійною формою, тоді спряжену норму для визначають як

З цією нормою, спряжений простір також є нормованим простором, і більше банаховим простором, оскільки завжди повний.[1]

Приклади[ред. | ред. код]

Спряжена норма векторів[ред. | ред. код]

Якщо задовольняють , тоді p і q є взаємоспряженими нормами. Це випливає з нерівності Гельдера.

Зокрема, евклідова норма є самоспряженою

Спряжена норма матриць[ред. | ред. код]

Норма Фробеніуса:

Спряженою їй є

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2016. Процитовано 14 червня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)