Спряжений простір
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Спряжений простір — простір лінійних функціоналів на даному лінійному просторі.
Зміст |
Лінійно-спяжений простір - означення [ред.]
Простір всіх лінійних функціоналів на
утворює лінійний простір. Це простір називається спряженим до
, він зазвичай позначається
.
Властивості [ред.]
- У скінченновимірному випадку спряжений простір
має ту ж розмірність, що і простір
. - Якщо простір
евклідів, тобто на ньому визначено скалярний добуток, то існує канонічний ізоморфізм між
і
. - Якщо простір
гільбертів, то згідно з теоремою Ріса існує ізоморфізм між
і
. - У скінченновимірному випадку вірно також, що простір, спряжений до спряженого
, збігається з
(точніше, існує канонічний ізоморфізм між
і
).
Позначення [ред.]
У скінченновимірному випадку звичайно елементи простору
позначають вектором-стовпцем, а елементи
— вектором-рядком. У тензорному численні застосовується позначення
для елементів
(верхній, або контраваріантний індекс) і
для елементів
(нижній, або коваріантний індекс).
Варіації і узагальнення [ред.]
- У функціональному аналізі, під спряженим простором зазвичай розуміють простір неперервних лінійних функціоналів.
- Термін спряжений простір може мати інше значення для лінійних просторів над полем комплексних чисел: простір
, що збігається з
як дійсний лінійний простір, але з іншою структурою множення на комплексні числа:
- При наявності в просторі ермітової метрики (наприклад, в гільбертовому просторі) лінійно- і комплексно-спряжені простори збігаються.
Джерела [ред.]
- Колмогоров А.Н., Фомин С.В. (1976). Элементы теории функций и функционального анализа (вид. четверте). Москва: Наука. с. 544. ISBN 5-9221-0266-4.
- Треногин В. А. Функциональный анализ. — Москва: Наука, 1980. — 495 с.

, збігається з
, що збігається з 