Співвідношення Клаузіуса-Клапейрона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Співвідношення Клаузіуса-Клапейрона - рівняння, яке задає закон залежності тиску від температури на кривій співіснування фаз.

 \frac{dP}{dT} = \frac{Q}{T(\Delta V)},

де P - тиск, T - температура, Q - кільскість теплоти, що виділяється при переході, ΔV - зміна об'єму речовини при фазовому переході.

Формула Клаузіуса-Клапейрона є наслідком рівності хімічних потенціалів різних фаз при фазовому переході.

[ред.] Рівновага між твердим тілом і газом

У випадку рівноваги між твердим тілом і газом, об'ємом твердого тіла можна знехтувати, а для газу застосувати рівняння Менделеєва-Клапейрона. Тоді співвідношення зводиться до форми

 \frac{d \ln P}{d T} = \frac{Q}{RT^2} ,

де R - газова стала.

[ред.] Історична довідка

Співвідношення отримав експериментально в 1834 році Еміль Клапейрон. Рудольф Клаузіус вивів його із законів термодинаміки.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти