Спільний парад Вермахту та РСЧА в Бересті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Берестя 22 вересня 1939. На трибуні — німецький генерал Хайнц Гудеріан і радянський комбриг Семен Кривошеїн.
Фрагмент параду.

Спільний парад вермахту і РККА в Бересті (парад переможців) — проходження урочистим маршем центральною вулицею міста підрозділів XIX моторизованого корпусу вермахту (командувач корпусу — генерал танкових військ Гейнц Гудеріан) і 4-го батальйону 29-ї окремої танкової бригади РККА (комбриг — Семен Кривошеїн), відбулося 22 вересня 1939 року під час офіційної процедури передачі Берестя та Берестейської фортеці радянській стороні під час вторгнення в Польщу військ Німеччини і СРСР. Процедура завершилася урочистим спуском німецького та підняттям радянського прапорів.[1][2][3][4]

Передача міста відбувалася згідно з радянсько-німецьким протоколом про встановлення демаркаційної лінії на території колишньої Польської держави, підписаним 21 вересня 1939 року представниками радянського та німецького командувань.[5]

Подію було відзнято німецькою пропагандистської службою Die Deutsche Wochenschau. Історик Михайло Мельтюхов зазначає, що в цей час Німеччина всіляко намагалася показати Англії і Франції, що СРСР — її союзник, в той же час як у самому СРСР всіляко намагалися підкреслити свою «нейтральність».[6]

Події в Бересті[ред.ред. код]

14 вересня 1939 року в ході Польської кампанії місто Берестя (Брест-Литовськ) (а 27 вересня — фортеця) були зайняті XIX моторизованим корпусом вермахту під командуванням генерала Гудеріана. За узгодженої 20 вересня тимчасової демаркаційної лінії між військами СРСР та Німеччини ця територія входила до радянської зони[6].

Радянська танкова колона проходить повз групу німецьких мотоциклістів. На передньому плані «командирський» Т-26 зразка 1933 року з поручневою антеною

Спогади учасників[ред.ред. код]

Згідно зі спогадами командира 29-ї окремої танкової бригади Семена Кривошеїна, його підрозділ ввечері 20 вересня отримав наказ командувача 4-й армії В. І. Чуйкова про заняття міста та Берестейської фортеці. Для цього бригада Кривошеїна здійснила 120-кілометровий нічний марш з Пружан. До ранку 21-го передові підрозділи 29-ї бригади наблизилися до Берестя з північного боку. Кривошеїн сам попрямував на переговори з німецьким командуванням щодо передачі міста і фортеці, віддавши наказ про початок руху бригади в Бересті о 14:00. Переговори з Гудеріаном, які велися зрозумілою обом французькою мовою, затягнулися до вечора[1].

Кривошеїн пише, що Гудеріан наполягав на проведенні параду з попереднім вишикуванням частин обох сторін на площі. Кривошеїн спробував відмовитися від проведення параду, посилаючись на втому і непідготовленість своїх військ. Але Гудеріан наполягав, вказуючи на пункт угоди між вищими командуваннями, в якому обговорювався спільний парад. Кривошеїну довелося погодитись, проте він запропонував наступну процедуру: о 16 годині частини корпусу Гудеріана похідною колоною, зі штандартами попереду, покидають місто, а частини Кривошеїна, також у похідній колоні, вступають у місто, зупиняються на вулицях, де проходять німецькі полки, і своїми прапорами салютують проходять частинах. Оркестри виконують військові марші[1].

Гудеріан погодився на запропонований варіант, але окремо обумовив, що буде присутній на трибуні разом з Кривошеїним й вітатиме частини[1].

Гудеріан і Кривошеїн радісно спілкуються під час параду.
Фрагмент подій.

Завершивши увечері переговори, Кривошеїн віддав наказ бригаді підготувати до параду 4-й батальйон і бригадний оркестр, а також блокувати залізницю[1].

Проходження підрозділів, яке відбулося наступного дня Кривошеїн описав так:

« В 16.00 я та генерал Гудеріан піднялись на невисоку трибуну. За піхотою пройшла моторизована артилерія, потім танки. На бреючому польоті пронеслось над трибуною з десятка два літаків. Гудеріан, показуючи на них, намагався перекричати шум моторів:

— Німецькі аси! Колосаль! — кричав він. Я не стримався, і також крикнув у відповідь:
— У нас є кращі!
— О, так! — відповів Гудеріан без особливої радості.
Потім знову пройшла піхота на машинах. Декого з них, як мені здалось, я вже бачив. Вочевидь, Гудеріан, використовуючи замкнене коло прилеглих кварталів наказав мотополкам демонструвати свою міць декілька разів … Нарешті, парад завершився.

 »

Генерал Гудеріан так описує події в своїх мемуарах:

«

Як вісник наближення росіян прибув молодий російський офіцер на бронеавтомобілі, який повідомив нам про підхід їхньої танкової бригади. Потім ми отримали звістку про демаркаційну лінію, встановлену міністерством закордонних справ, яка, проходячи Бугом, залишала за росіянами Берестейську фортецю; таке рішення міністерства ми вважали невигідним. Потім було встановлено, що район на схід від демаркаційної лінії повинен бути звільнений до 22 вересня. Цей термін був настільки коротким, що ми навіть не могли евакуювати наших поранених і підібрати пошкоджені танки. Мабуть, до переговорів про встановлення демаркаційної лінії і про припинення військових дій взагалі не був залучений жоден військовий.

У день передачі Берестя росіянам в місто прибув комбриг Кривошеїн, танкіст, який володів французькою мовою, а тому я зміг легко з ним порозумітися. Всі питання, що залишилися невирішеними у положеннях міністерства закордонних справ, були розв'язані вигідно для обох сторін безпосередньо з росіянами. Ми змогли забрати всі, крім захоплених у поляків запаси, які залишалися росіянам, оскільки їх неможливо було евакуювати за такий короткий час. Наше перебування в Бересті закінчилося прощальним парадом і церемонією з обміном прапорами в присутності комбрига Кривошеїна.

 »

В німецьких документах[ред.ред. код]

В експозиції музею Берестейської фортеці наводиться інформація наступного змісту.

У Бресті, як випливає з донесення командування групи армій «Північ» 22 вересня 1939, «… відбувся урочистий марш одного російської та одного німецького полків … Місто і Цитадель передані у святковій формі росіянинам».

У федеральному військовому архіві в Німеччині, в документах вищого керівництва другої танкової групи знаходиться документ «Vereinbarung mit sowjetischen Offizieren über die Überlassung von Brest-Litowsk» («Домовленість з радянськими офіцерами про передачу Брест-Литовська») датований 21.09.1939. У ньому, зокрема, зазначається:

14:00: Початок проходження урочистим маршем (Vorbeimarsch) російських і німецьких військ перед командувачами обох сторін з наступною зміною прапорів. Під час зміни прапорів музика виконує національні гімни.

Твердження про спільні паради в інших містах[ред.ред. код]

У 80-х — 90-х роках XX століття в ряді робіт[7] наводилася інформація про те, що спільних паради РСЧА і вермахту проходили і в інших містах Польщі.

Так, згідно з працею історика Михайла Семиряги 1992 року, в Гродно, Бересті, Пінську і в ряді інших міст ще до капітуляції Варшави відбулися спільні паради (німці їх називали «парадами перемоги») за участю військ обох країн. Парад в Гродно, при цьому, приймав командувач радянською армійської групою В. І. Чуйков[4].

Історик Олександр Некрич пише: Завершення військових операцій проти Польщі було відзначено потім спільними парадами збройних сил Німеччини і Радянського Союзу в Бересті та у Львові в перших числах жовтня [1939][8]. За інформацією німецького командування ці міста були залишені німецькими військовими частинами відповідно 22 і 21 вересня [9]

Російські історики Олег Вишльов і Михайло Мельтюхов називають паради в інших містах міфом[6] [10]. Вишльов також вважає, що процедура урочистої передачі Берестя не була спільним парадом, як його описує стройовий статут РСЧА 1938 року, а був «церемоніальним виводом німецьких військ під наглядом радянських представників»[10]. Цієї ж думки дотримується і історик Олександр Дюков[11]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б в г д Кривошеин С. М. Междубурье. — Воронеж: Центрально-Черноземное книжное издательство, 1964. — С. 250−262. — 15 000 прим.
  2. Kitchen, Martin (1990). A World in Flames: A Short History of the Second World War (en). Longman. с. 74. ISBN 0582034086. «The joint invasion of Poland was celebrated with a parade by the Wehrmacht and the Red Army in Brest Litovsk» 
  3. Raack, Richard (1995). Stalin's Drive to the West, 1938-1945. Stanford University Press. с. 58. ISBN 0804724156. «The generals of the two invading armies went over the details of the prearranged line that would mark the two zones of conquest for Germany and Soviet Russia, subsequently to be rearranged one more time in Moscow. The military parade that followed was recorded by Nazi cameras and celebrated in the German newsreel: German and Soviet generals cheek by jowl n military homage to each other's armies and victories.» 
  4. а б М. И. Семиряга. Тайны сталинской дипломатии. 1939—1941. — М.: Высшая школа, 1992. — 303 с.
  5. (стр 1), (стр 2) (нім.)
  6. а б в Мельтюхов М. И. Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918—1939 гг. Часть третья. Сентябрь 1939 года. Война с запада — М., 2001.
  7. Див., напр. Heller M., Nekrich A. Geschichte der Sowjetunion. Bd. 2 Königstein, 1982. S. 29-30; Pietrow B. Stalinismus. Sicherheit. Offensive: Das «Dritte Reich» in der Konzeption der sowjetischen Außenpolitik. Melsungen, 1983. Бережков В. М. Просчет Сталина, Международная жизнь. 1989. № 8. С. 19; Семиряга М. И. Тайны сталинской дипломатии. 1939—1941 гг. М., 1992. С. 101; Лебедева Н. С. Катынь: преступление против человечества. С. 34.; Некрич А. М. 1941, 22 июня. — М.: Памятники исторической мысли, 1995.
  8. Некрич А. М. 1941, 22 июня. Советско-германское сотрудничество, 1939—1941. — М.: Памятники исторической мысли, 1995.
  9. Gen Hubert Lanz, Gebirgsjaeger (Bad Nauheim, 1954). pp. 55-56. Kriegstagebuch des Generalkommandos XIX AK Der Feldzug in Polen, 1.9.39-25.9.39. P-250a. CRS cited in The German Campaign In Poland (1939) By Robert M. Kennedy Major, Infantry United States Army DEPARTMENT OF THE ARMY
    The Polish garrison of Lwow abruptly and unexpectedly surrendered to the 1st Mountain Division as it made ready to withdraw from its siege lines on 21 September. The occupation of the city was left to the Russians and the 1st Mountain Division moved westward toward the San with the rest of the XVIII Corps. The XIX Corps turned Brzesc over to the Red Army on 22 September in a formal ceremony in which both German and Russian units paraded. The corps then began its return to East Prussia.
  10. а б Вишлёв О. В. Накануне 22 июня 1941 года. Документальные очерки. — М., 2001. — С. 108—109.
  11. Би-би-си: «Самый спорный парад Второй мировой войны», 24 августа 2009.

Література[ред.ред. код]

Фотоматеріали[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]