Спірометрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Спірометрі́я (лат. spiro — дую, дихаю, грец. μέτέω - вимірюю) — визначення життєвого об'єму легень за допомогою спірометра. Спірометрію застосовують при профілактичних дослідженнях і з метою діагностики захворювань легень і серцево-судинної системи.

Спірометричне обстеження[ред.ред. код]

Застосування[ред.ред. код]

  • оцінка об'єктивного впливу захворювань на функціональний стан легень
  • дослідження ризику розвитку захворювання (у курців, працівників шкідливих галузей, при роботі з певними типами навантажень)
  • встановлення оперативного ризику
  • оцінка прогнозу захворювання
  • оцінка загального стану здоров'я, де спірометрія може бути одним з показників
  • діагностика астми
Спірометр водяний (схема)
Сучасний портативний настільний спірометр з цифровим циліндром і антибактеріальним фільтром

Спірометр[ред.ред. код]

Визначення ряду функціональних показників дихальної системи методом спірометрії здійснюється за допомогою спеціальних приладів - спірометрів (повітряних або водних). Перші спірометри, вимірювали об'єм легенів з використанням закритого контура. Пацієнт в положенні сидячи дихає в камеру, яка є рухливим циліндром, зануреним в ємність з водою. Зміни об'єму легенів реєструються як по зміні об'єму циліндра, сполученого з відкаліброваним барабаном, що обертається. У прикладі, представленому на малюнку зліва, вдих реєструється відхиленням запису на барабані догори, а видих - донизу.

Більшість спірометрів записують аналогічну діаграму, як в описаному вище спірометрі, яку називають спірограмою. Сучасні спірометри стали портативними і зручними.

Процедура[ред.ред. код]

Дослідження проводиться в положенні хворого сидячи. Висота ротової трубки або висота сидіння регулюються так, щоб обстежуваному не доводилося нахиляти голову або надмірно витягати шию. Слід уникати нахилів тулуба вперед при виконанні видиху. Одяг не повинен утрудняти екскурсії грудної клітки. Оскільки вимірювання засновані на аналізі ротового потоку повітря, необхідне використання носового затискача та контроль за тим, щоб губи обстежуваного щільно охоплювали спеціальний загубник і не було витоку повітря повз загубника протягом всього дослідження. Якщо у хворого є зубні протези, то перед дослідженням їх не можна знімати, оскільки вони є опорою для губ і щік і тим самим перешкоджають витоку повітря. Перед кожним дослідженням пацієнта детально інструктують, а у ряді випадків наочно демонструють процедуру виконання даного тесту.

Параметри[ред.ред. код]

Метод дозволяє визначити цілий ряд функціональних показників дихальної системи, такі як:

  • Життєва ємність легенів (ЖЄЛ, в л.) — кількість повітря, яку пацієнт здатний видихнути після максимального вдиху.
  • Дихальний об'єм (ДО, в л.) — кількість повітря, яку пацієнт вдихає і видихає з кожним диханням.
  • Резервний об’єм вдиху або об’єм додаткового вдиху (РОвд, в л.) — кількість повітря, яку пацієнт може додатково вдихнути після спокійного вдиху.
  • Резервний об’єм видиху або об’єм додаткового видиху (залишковий об'єм) (РОвид, в л.) — кількість повітря, яку пацієнт може додатково видихнути після спокійного видиху.
  • Максимальна вентиляція легенів (МВЛ, в л/хв) — кількість повітря, яка може пройти через дихальну систему за одну хвилину при максимально частому і максимально глибокому диханні.

Виробники спірометрів[ред.ред. код]

  • Medical International Research (МІР) — італійська компанія зі штаю-квартирою у Римі, що займається виготовленням спірометрів. Заснована у 1993 році; продукція представлена у бл. 70 країнах світу.

Джерела[ред.ред. код]