Спір Африкан Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Африкан Олександрович Спір
A. Spir.jpg
Народився 15 листопада 1837(1837-11-15)
Єлісаветград
Помер 13 (26) березня 1890(1890-03-26) (52 роки)
Женева, Швейцарія
Галузь наукових інтересів філософія

Африка́н Олекса́ндрович Спір [також Шпір, нім. Spir] — (*15 листопада, 1837 Єлисаветград — †13 (26) березня 1890 Женева) — німецькомовний філософ-неокантіанець 19 століття з України, відомий своїм великим впливом на Фрідріха Ніцше та Теодора Лесінґа, що присвятив логіці Спіра тему своєї докторської дисертації.

Син О. О. Спіра

Біографія[ред.ред. код]

Спір народився 15 листопада 1837 року біля міста Єлисаветград. Його батько, Олександр Олександрович Спір, мав іудейські коріння, був лікарем і професором у Москві. Його мати, Олена Арсенівна Спір (дівоче прізвище Пулевич), була онукою відомого грецького художника Логано, що приїхав до Россії за царювання Катерини II. Призвище батька «Спір» [Шпір, špi·r] має іудейське походження — від «Шпіро» [špi·ro] або «Шапіро» [šapi·ro]. Мати Африкана Спіра мала слов'яно-грецькі коріння. Незвичне ім'я — Африкан — походить від назви місяця зі старого грецького календаря. Дітей в сім'ї було п'ятеро (чотири хлопчики і дівчина) і всі вони одержали імена за назвою місяців грецького календаря.

З восьми років Спір за бажанням батька навчався у військових академіях, включаючи морську школу в Миколаєві, де в нього вперше проявився інтерес до філософії. Крім прочитаної, у французькому перекладі, «Критики чистого розуму» Канта, на Спіра в той час дуже вплинув Девід Юм.

У 1855–1856 роках він брав участь у Кримській війні, під час якої він отримав звання лейтенанта російського флоту. Спір захищав той самий батальйон, що і Лев Толстой під час облоги Севастополя. 1852 року він успадкував маєток свого батька. 1861 року Спір звільнив своїх кріпаків і віддав їм землю. В наступному році він вирушив у дворічну подорож Західною Європою. Його сестра померла після його повернення 1864 р. Після смерті матері він продав усе своє майно та полишив Російську імперію назавжди.

Спочатку він прибув до Лейпцигу, де слухав університетські курси в той самий час, коли Ніцше був студентом, хоча невідомо, чи вони зустрічалися. 1869 року він переїхав до Тюбінгена, а 1871 року до Штутгарта. 1872 року він одружився з Елізабет Ґатерніх, і у них народилася дочка Гелена (Hélène Spir Claparède, інколи Hélène Claparède-Spir укр. Елона Африканівна Клапаред-Спір [Шпір]). В Лейпцигу Спір познайомився з видавцем Й. Г. Фінделем, який надрукував більшість робіт Спіра. Його першу важливу книгу Denken und Wirklichkeit: Versuch einer Erneuerung der kritischen Philosophie (Мислення та реальність: спроба оновлення критичної філософії) було опубліковано 1873 р. Друге видання, саме те, яке мав Ніцше, побачило світ 1877 року.

1878 року Спір підхопив інфекцію легенів і за порадою лікаря переїхав до Лозанни, де провів п'ять років. 1886 року він переїхав до Женеви. Там він помер 26 березня 1890 року. Хоча Спір був філософом більшу частину свого життя, він ніколи не викладав в університеті, і його твори лишалися відносно невідомими за його життя.

Філософія[ред.ред. код]

Через шість років по смерті Спіра Толстой прочитав книжки свого колишнього компаньйона і був дуже вражений. Йому вдалося отримати дозвіл від російської цензури на публікацію російського перекладу робіт Спіра з німецького оригіналу. Спір намагався заснувати філософію як науку перших принципів. Він вважав, що задачаю філософії є дослідження прямого знання, а також показати обман емпіризму і показати правдиву природу речей строгими твердженнями фактів і логічно контрольованих вислідів. Цей метод привід Спіра до формулювання принципу ідентичності як фундаментального закону знання на протидію до змінної зовнішності емпіричного. Соціально Спір вимагав справедливого розподілу матеріальних благ, але відкидав колективізм.

Бібліографія[ред.ред. код]

Праці А.Шпіра[ред.ред. код]

Збірники:

  • Gesammelte Schriften. Bd. 1-4. Leipzig, 1883–1885
  • Gesammelte Werke, Bd. 1-2, Lpz., 1908–1909

Окремі видання:

  • Andeutungen zu einem widersprüchlichen Denken. Lpz., 1868
  • Denken und Wirklichkeit.Versuch einer Erneuerung der kritischen Philosophie. Lpz.,Findel, 1873
  • Die Wahrheit. Leipzig, 1867
  • Empirie und Philosophie. Lpz., Findel, 1876
  • Erörterung einer philosophischen Grundeinsicht. Lpz., 1869
  • Forschung nach dem Gewissen in der Erkenntniss der Wirklichkeit. Lpz., 1868
  • Kurze Darstellung der Grundzüge einer philosophischen Anschauungsweise. Lpz., 1869
  • Moralität und Religion. Lpz., 1874
  • Nouvelles esquisses de philosophie critique. Paris: F. Alcan, 1899 (1930)
  • Principes de justice sociale. — Collection Action et pensée : 17. Genève, (1945)
  • Projekt einer Gemeinde vernünftig Lebender. 1869
  • Recht und Unrecht. — Barth Verlag, Lpz., 1919
  • Ueber Idealismus und Pessimismus. Lpz., 1879.
  • Vier Grundfragen: I. Von dem Endzweck der Natur. II. Beweis des Idealismus. Lpz: J.G.Findel, 1880

Література про А.Спіра[ред.ред. код]

  • Lessing, Theodor. African Spirs Erkenntnislehre. Giessen: Münchow, 1900
  • Claparède-Spir, Hélène. Skizze über d. Autors Leben u. Lehre. — In: African Spir. Gesammelte Werke. 4.Aufl., Lpz: Barth, 1909
  • Huan, Gabriel. Essai sur le dualisme de Spir: Thèse complémentaire. Arras: Schoutheer, 1913
  • Dickopp, Karl-Heinz Dickopp. Zum Wandel von Nietzsches Seinsverständnis: Afrikan Spir und Gustav Teichmüller. — In: «Zeitschrift für philosophische Forschung», № 24, 1970, стор. 50-71.
  • Елена Клапаред-Спир. Нарис «Африкан Спир (Шпир)»

Джерела[ред.ред. код]

ОУНБ Кіровоград. Електронний музей книги(укр.)

Посилання[ред.ред. код]