Сретенський бульвар (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°45′56″ пн. ш. 37°38′12″ сх. д. / 55.76556° пн. ш. 37.63667° сх. д. / 55.76556; 37.63667

Сретенський бульвар
Люблінсько-Дмитрівська лінія

SretenBulvar colorfix2.jpg
Загальні дані
Тип Пілонна трисклепінна станція глибокого закладення
Глибина закладення 60 м
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) острівна
Форма платформ(и) пряма
Довжина платформ(и) 162 м
Ширина платформ(и) 19,1 м
Дата відкриття 29 грудня 2007 року
Архітектор(и) Н. И. Шумаков(рос.), Г. С. Мун(рос.), Н. В. Шурыгина (рос.)
Пересадка на Moskwa Metro Line 1.svg Чисті пруди
Moskwa Metro Line 6.svg Тургенєвська
Виходи до Тургенєвська площа
Час відкриття 05.40
Час закриття 01.00
Люблінсько-Дмитрівська лінія
Дегуніно
Юбілейна
Селігерська
ТЧ «Лихобори»
СЗГ до НАТІ
Верхні Лихобори
Окружна
Петровсько-Разумовська
Фонвізинська
Бутирська
Оборотний тупик
Мар'їна Роща
     
Достоєвська
Трубна
     
Сретенський бульвар
СЗГ до Кільцевої лінії
Чкаловська
     
Римська
     
Крестьянська застава
Дубровка
Оборотний тупик
Кожуховська
ТЧ-15 «Печатники»
Печатники
Оборотний тупик
Волзька
Любліно
Братиславська
Мар'їно
Оборотний тупик
Борисово
Шипилівська
Зябліково
СЗГ до Замоскворецької лінії
Оборотний тупик

«Сретенський бульвар» — станція Люблінсько-Дмитрівської лінії Московського метро, розташована між станціями «Чкалівська» і «Трубна» . Відкрита 29 грудня 2007, і стала 174 за рахунком. Розташована під Тургенєвською площею.

До травня 2011 «Сретенський бульвар» був єдиною станцією Московського метрополітену, у якої відсутній прямий вихід в місто, а вийти можна було тільки через інші станції: «Тургенєвська» і «Чисті пруди». Суміщений з «Тургенєвською» вестибюль, вбудований в підземний перехід, будувався кілька років, його відкриття кілька разів переносилося[1][2], в результаті церемонія відбулася 31 травня 2011 року.[3][4]

Пересадки і виходи в місто[ред.ред. код]

З північного торця центрального залу станції можна перейти на станцію «Тургенєвська» Калузько-Ризької лінії. З переходу між станціями можна по ескалаторах піднятися в підземний вестибюль, розташований під Тургенєвською площею, на початку проспекту Академіка Сахарова . Там змонтовані[5] 4 ескалатора типу Е55Т[6], з поліпшеними технічними характеристиками: надійніше, безпечніше, з більш м'яким ходом; довжина ескалатора (від верхнього вхідного майданчику до нижнього вхідного майданчика) становить 79 метрів[7] (спочатку повідомлялося про довжину 100 метрів[8]); а також — венткіоск[9].

Південний торець веде до пересадки на станцію «Чисті пруди» Сокольницької лінії (з півночі). На тому місці куди тепер виходить пересадка, раніше розташовувався пам'ятник Кірову (до 1990 року станція носила назву «Кіровська») роботи М. Г. Манізера, поставлений в 1935 році. Реставрація і відкриття пам'ятника на новому місці, в переході між «Тургенєвською» і «Сретенським бульваром», завершилися до кінця квітня 2008 року.

Відкриття власного виходу в місто відбулося 31 травня. Довжина ескалатора — 63 метри (Загальна довжина проходу з вестибюля на платформу — 182 м). Внутрішнє оформлення вестибюля виконано за допомогою різнокольорових фігур граючих дітей і посиленого освітлення.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — пілонна трисклепінна станція глибокого закладення (глибина закладення — 60 м). Конструкції центрального залу спираються на монолітну залізобетонну плиту.

Оздоблення[ред.ред. код]

Колійні стіни і пілони станції облицьовані світлим мармуром. Підлогове покриття платформи виконано з граніту світло-сірого і чорного кольорів. В оздобленні станції (втретє (після станцій «Маяковська» Замоскворецької лінії і Медведково Калузько-Ризької лінії)) використовується нержавіюча сталь. На всьому протязі станції середній і бічні зали розділені пілонами з нішами, в які встановлені 24 панно художника Івана Лубеннікова, що являють собою плоскі аплікації, прикріплені поверх мармурових плит. Це сталеві силуетні елементи з травленням зображеннями городян, дерев, видів Бульварного кільця, а також його атрибутів: визнав, пам'ятників Пушкіну, Гоголю, Тимирязєву тощо. Аплікації були виготовлені на комбінаті декоративно-монументального мистецтва. Завдяки спеціальній техніці виготовлення вони виглядають не як чорно-біла графіка, а мають досить стримані охристі земляні кольори.

Незвично архітектурне рішення пересадок — для ескалаторів спеціально розроблені світильники, а межа між стіною і підлогою практично відсутня завдяки закругленням — стіна плавно переходить в підлогу.

Освітлення обох залів люмінесцентне: в центральному залі світильники встановлені за карнизами між пілонами, а також над центром кожного пілона для освітлення металевих композицій. У перонних залах лампи розташовані за карнизами водозахисних-декоративних парасольок спеціальної форми зі склопластику.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]