Сронцангамбо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сронцангамбо

Сронцангамбо (тибецькою Songtsän Gampo name.svg, Вайлі Srong-btsan sGam-po, 568—650) — перший цемпо (імператор)всього Тибету з 580 до 650 року, об'єднав країну. Походив з Ярлугської династії.

Життєпис[ред.ред. код]

Був сином Намрісронцана, володаря тибецького королівства Ярлунг. Ставши правителем Ярлунга, Сронцангамбо зумів об'єднати Тибет у єдину державу. При ньому були закладені підвалини могутньої тибецької держави. У правління цього володаря створюється тибецька писемність на основі однієї з індійських абеток. Впровадження писемность сприяло розповсюдженню у Тибеті буддизму, який Сронцангамбо підтримував на противагу стародавньому вірованю тибетців бон. Сронцангамбо започаткував процес перекладу будийської літератури на тибецьку мову.

Водночас ведуться війни з Непалом, погрожуючі якому знищенням Сронцангамбо затребував собі непальську прицесу — Бхрікиті-деві. Навзаєм імператор Тибет зобов'язався розповсюджувати буддизм, побудувати будиські храми. У 634 році було встановлено дипломатичні стосунки з китайською імперією Тан. Незабаром Сронцангамбо виказав побажання одружитися із китайською принцесою. Але імператор Китаю відмовив тибецькому володареві. Розпочалася війна, в якій Китай зазнав поразки. Китайці вимагали в обмін на свою принцесу ввести буддизм у Тибеті (за своїм зразком). Проте вони довідалися, що буддийська віра вже розповсюдилася по Тибету, де на той час налічувалося 108 храмів.

Аудієнція Лудонцана, посла Тибету, у і Тайцзуна, імператора Китаю

Після цього у 641 році укладено шлюб між представницею династії Тан — Вен Ченг (донькою імператора Чулун Цзуна) — та Сронцангамбо. Шлюби Сронцангамбо з непальською та китайською принцесами зміцнили авторитет Тибецької імперії. З Китаю до Тибет потрапляє більш розвинута техніка, ремесла, знання. Сронцангамбо впровадив у Тибеті китайську адміністративну систему, спрямовував дітей тибецької знаті до Китаю на навчання. За наполяганням своєї дружини Вен Ченг Сронцангамбо будує монастир Рамоче, а на прохання непальської принцеси — монастир Прулнал. Зводиться також Потала.

У 635 році був здійснений похід до Північної Бірми. У 640 році — похід в Непал, в результаті якого Непал потрапив під владу Тибету, а у завойованій країні була поставлена колона з ім'ям тибетського правителя. 645 рік відзначений військовим зіткненням з Шанг-шунгіт, а 648 — походом на імперію Харшин, що знаходилася на півночі Індії.

У 640-х роках почалося будівництво нової столиці. Імператор переніс свої ставку з долини Ярлунг на гору Марпорі, де побудував палац поряд з фортецею Раса («Огорожене місце»). Після того як з Непалу та Китаю привезли сюди прибули статуї Будди, ця місцина отримала назву «Земля богів» — Лхаса. Сронцангампо став засновником сучасної столиці Тибету.

Були проведені реформи, в результаті яких тибетське держава придбала класичні феодальні риси. Країна була розділена на 6 адміністративних частин (ру), які підпорядковувалися своїм намісникам. Сронцангамбо провів фінансову, податкову реформу, сформував державний рада з високих чинів, до якого увійшли: лончен (великий державний канцлер), кунлон (державний канцлер), нанлон (міністр внутрішніх справ), гогел (канцлер-адміністратор), чанченпо (інспектор-наглядач), чілон (міністр закордонних справ), нгенпен (міністр з податків), мачогілон (військовий міністр), карітінлон (секретар), шелчепа ченпо (міністр покарань). Всі зазначені міністри та близькі люди царя становили Державну раду, який поділявся на радників з питань внутрішніх справ, із зовнішніх справ та звичайних радників. Великий вплив мав головнокомандувач військами (дмаг'дпон).

Ще при житті співправителем Тибету став Гунригунцан, син Сронцангамбо. Проте це співволодарювання тривало лише п'ять років — Гунригунцан помер. Після цього спадкоємцем трону став його син та онук Сронцангамбо — Манронманцан.

Джерела[ред.ред. код]

  • Gyaltsen, Sakyapa Sonam (1312—1375). The Clear Mirror: A Traditional Account of Tibet's Golden Age. Translated by McComas Taylor and Lama Choedak Yuthob. (1996) Snow Lion Publications, Ithaca, New York. ISBN 1-55939-048-4.
  • Lee, Don Y. The History of Early Relations between China and Tibet: From Chiu t'ang-shu, a documentary survey (1981) Eastern Press, Bloomington, Indiana. ISBN 0-939758-00-8