Срібло
Аргентум — хімічний елемент із атомним номером 47, проста речовина якого, срібло, є блискучим, пластичним металом.
Срібло має найкращу серед природних речовин електропровідність. Завдяки своїм інертним властивостям, стійкості до корозії та легкості плавлення, срібло з древніх часів широко використовувалося для карбування монет.
Зміст |
Історія [ред.]
Срібло стало відоме значно пізніше ніж золото, через те що в чистому вигляді зустрічається в природі дуже рідко. Грецькі хроніки приписують відкриття срібла греку Еаку близько 1300 до н. е.
Походження назви [ред.]
Назва аргентум походить від санскритського слова «аргенос» — ясний. В деяких мовах назва срібла водночас означає гроші, наприклад фр. argent. Від слова аргентум походить назва країни Аргентина.
Ізотопи [ред.]
Природне срібло складається із двох стабільних ізотопів — 107Ag та 109Ag, з яких 107Ag поширеніший (51,839%). Відомо 28 радіоактивних ізотопів, найстабільніший із яких 105Ag з періодом напіврозпаду 41,29 днів. У 111Ag період напіврозпаду 7,45 , а в 112Ag — 3,13 годин. Усі решту ізотопи живуть менше години, а більшість з них — менше, ніж 3 хвилини.
Основним механізмом радіоактивних перетворень для ізотопів, легших від стабільного 107Ag є захоплення електрона. В результаті такого перетворення утворюється паладій. Для важких ізотопів основний механізм радіоактивності — бета-розпад, при якому утворюється кадмій.
Отримання [ред.]
У природі зустрічається у вигляді самородного срібла і у вигляді сполук із сіркою, арсеном, стибієм та хлором у таких рудах, як аргентит Ag2S, рогове срібло AgCl та піраргірит Ag3SbS3, кераргітит. Основними джерелами срібла є мідні, мідно-нікелеві, свинцеві та свинцево-цинкові руди, які видобувають у Перу, Мексиці, Китаї, Росії, Австралії, Чилі, Польщі та Косово. Перу та Мексика добувають срібло з 1546 року й залишаються основними світовими постачальниками донині.
Метал також можна отримати електролітичною очисткою міді й свинцю, які часто містять срібло в незначній кількості.
Властивості [ред.]
Масова частка срібла 0,000001% в земній корі. Срібло — м'який метал, має біле забарвлення, температура плавлення становить 962°C, а густина становить 10,5 г/см3. Срібло має з усіх металів найвищу електропровідність за звичайних умов. Срібло - малоактивний метал, внаслідок хімічної стійкості його відносять до благородних металів. Срібло не взаємодіє з киснем, водою, розчинами лугів, з солями, розбавленою сірчаною кислотою. Сріблом користувались більшість царів, користувались і користуються срібним посудом, через те що срібло віддає свої іони. Срібло використовують для покриття контактів радіотехнічних виробів. Срібло використовують у срібно-цинкових акумуляторах. Сплави срібла є матеріалом у виробництві ювелірних виробів.
Срібло можна купити в банку, брусочки срібла починаються від п'яти грам і до п'яти кілограм. Звичайна кількість відсотків срібного ювелірного виробу має містити 92,5%, тобто 925 проба. Але в банку кількість відсотків срібного брусочка має вмістити 99,9%, тобто 999 проба.
Офіційні (облікові) курси банківських металів встановлює Національний банк України.
Срібло має атомну масу 107,88. Це благородний метал, стійкий проти корозії нечутливий до кисню. Чисте срібло білого кольору, дуже м'яке, тягуче. Його питома вага 10,5 г/см3, точка (температура) плавлення 960,5 °C.
Срібло близьке за своїми властивостями до золота та міді; на повітрі не змінюється, має велику ковкість. Найкраще серед металів проводить тепло та електричний струм. Фізичні та хімічні властивості срібла пояснюються його електронною стуктурою із повністю заповненою d-оболонкою і єдиним електроном на s-оболонці. Завдяки цьому єдиному електрону срібло одновалентне, в металі цей електрон легко відривається від іонного кора атома й колективізується, утворюючи електронний газ.
Срібло розчиняється лише у таких кислотах, які є сильними окисниками (азотна кислота, гаряча концентрована сірчана кислота та ін.). У своїх сполуках срібло, як правило, одновалентне. При нагріванні взаємодіє із сіркою. При дії лугів на солі срібла, утворюєтья гідрат закису, який легко відщіпляє воду, даючи оксид срібла Ag2O. Велике практичне значення мають галоїдні сполуки срібла. Під дією світла вони розпадаються, виділяючи металеве срібло; на цьому явищі ґрунтується фотографічний процес. При дії аміаку на нерозчинні солі срібла утворюються розчинні у воді комплексні сполуки.
Застосування [ред.]
Сплави срібла служать для виробництва домашнього начиння, ювелірних виробів, срібних монет, підшипникових матеріалів (у авіамоторах), електричних контактах, реле тощо.
Понад 30% всього срібла до недавнього часу використовувалося для фотографій. Однак в останні роки попит на традиційні фотоматеріали зменшився в зв'язку з розвитком цифрової фотографії.
Каталітичні властивості срібла роблять його ідеальним каталізатором в реакціях окиснення, наприклад при виробництів формальдегіду з метанолу. Срібло є на сьогодні, мабуть, єдиним каталізатором, що може перетворювати етилен в оксид етилену, який потім гідролізують в гліколь, що використовується при виробництві поліестеру.
Як монетний матеріал застосовується з початку 6 ст. д.н. е., тепер — як правило, для ювілейних монет та медалей, якими зазвичай нагороджують спортсменів за друге місце в спортивних змаганнях. Монети й ювелірні вироби виготоволяють не з чистого срібла, а із стерлінгового срібла — сплаву срібла з міддю, в якому доля срібла становить 92,5%. Таке срібло твердіше й не так швидко зношується.
Медичні застосування [ред.]
Іони срібла та його сполуки токсичні для деяких бактерій, вірусів, водоростей та грибів, що типово для важких металів, таких як ртуть та свинець, однак для срібла не характерна токсичність для людського організму, яка зазвичай асоціюється з цими важкими металами. Срібло вбиває численні мікроби in vitro, але тестування й стандартизація продуктів із вмістом срібла складні.
Гіппократ, батько сучасної медицини, писав, що срібло має цілющі властивості при лікуванні захворювань та їхньому запобіганні. Фінікійці зберігали воду, вино й оцет у срібних бутлях, щоб запобігти псуванню. На початку 1900-х років люди клали в пляшки з молоком срібні монети з метою зберегти свіжість. Бактерицидні властивості срібла збільшують цінність срібного посуду й біжутерії. Причина бактеріоцидних властивостей срібла досі незрозуміла, хоча існують певні теорії.
Сполуки срібла використовувалися для запобігання інфекціям у Першій світовій війні, коли антибіотики ще не були відомі. Стандартно вживався розчин нітрату срібла (ляпісу), на заміну якому прийшла сульфадіазинова мазь. В останні роки випробовуються бинти зі срібними волокнами, хоча ефективність такого засобу ще остаточно не доведена. Серед інших продуктів, які використовують срібло та його іони, — пральні машини, туалетні сидіння, скло з вмістом срібла та інші.
Біологічна роль [ред.]
Невідомо жодного біологічного процесу в людському тілі, в якому срібло брало б участь. Саме срібло нетоксичне, але деякі його сполуки мають токсичну дію, деякі є канцерогенними.
Колоїдне срібло може всмоктуватися в систему обігу організму й відкладатися в тканинах, викликаючи захворювання аргирію, яка проявляється в синьоватому відтінку шкіри, очей і мембран. Хоча захворювання не завдає серйозної шкоди, але спотворює зовнішність, зазвичай назавжди.
Ціна [ред.]
Станом на жовтень 2008 року ціна срібла становила 1/75 від золота за масою. До епохи великих географічних відкриттів срібло цінилося від 1/6 до 1/12 від золота. Відкриття срібних руд в Америці призвело до здешевіння металу. В останні 100 років співвідношення між ціною срібла та золота сильно коливалося в залежності від попиту й пропозиції. В 1980 році ціна срібла досягла максимуму в 49,45 доларів США за унцію. До грудня 2001 року ціна впала до 4,15 долара, а в травні 2006 року знову піднялася до 15,21 долара. В березні 2008 року ціна унції срібла складала 21,34 долара.
Догляд за виробами із срібла [ред.]
Навіть чисте срібло (999,9 проби) під впливом навколишнього середовища темніє і потребує періодичного очищення.
Темний наліт зі срібних виробів видаляють так:
- промити в теплій мильній воді
- почистити м'якою серветкою, зволоженою в суміші нашатирного спирту і зубного порошку
Зовнішній вигляд срібних виробів можна освіжити одним із таких способів:
- промити в теплій воді з питною содою (50 грамів на 1 літр води), або
- промити в теплій воді з нашатирним спиртом (1 столова ложка на 1 літр води)
Після очищення срібні вироби обов'язково слід промити теплою водою і ретельно насухо витерти.
Див. також [ред.]
- Серебро, срібники Володимира Великого
- Срібні руди
- Поліметалічні руди
- Ресурси і запаси срібла
- Самородне срібло
- Срібний стандарт
- Серебро (група) — Російська музична поп-група
Література [ред.]
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:"Вебер", 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
- Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968
- Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4
