Срібна голка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сучасна срібна голка
Леонардо да Вінчі, «Профіль воїна», 1475

Срібна голка (нім. Silberstift, фр. Pointe d'argent, англ. Silverpoint) — назва старовинної техніки малюнка, а також інструменту.

Техніка[ред.ред. код]

Художник малює на спеціально підготовленій поверхні (полотно, пергамент, папір), використовуючи срібний стержень, заточений з одного боку і прикріплений до мідного чи бронзового держака. В епоху Відродження для грунтовки застосовувалася кістяний пил (така поверхня називалася carta tinta), останнім часом для цього використовується також гуаш та гіпс.

Малюнок, зроблений срібною голкою, виходить спочатку блакитно-сірого кольору. Поступово, в результаті окислення, він набуває теплого коричневого відтінку та створює враження особливої делікатності й витонченості.

Історія[ред.ред. код]

Срібна голка відома ще з часів античності, та особливого поширення ця техніка набула починаючи з раннього Середньовіччя. Переписувачі рукописів використовували її для письма на пергаменті та папері. В епоху Відродження ця техніка стає однією з найпопулярніших серед художників Італії, Німеччини та Нідерландів.

Технікою срібної голки користувалися такі визнані майстри малюнка, як Ян ван Ейк, Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер, Ганс Бальдунг, Петрус Крістус. Італійський художник Ченніно Ченніні (en:Cennino Cennini), 1370–1440) у своїй «Книзі про мистецтво» описує техніку срібної голки (stilo di argento)[1] та наводить рецепти приготування поверхні для цієї техніки.

Починаючи з другої половини XVI століття техніка срібної голки, внаслідок, імовірно, зміни естетичних принципів та трудомісткості, поступово виходить з ужитку і вже у XVIII столітті вона була майже зовсім забута[2]. Проте відомі роботи Рембрандта, виконані срібною голкою (наприклад, портрет Саскії 1633 року, Кабінет малюнка, Берлін)

На початку XX століття німецький фахівець з історії мистецтва Йозеф Медер (1857–1934) присвятив цілу монографію срібній голці («Das Buchlein vom Silbersteft», 1909), відродивши таким чином інтерес до неї. Її використовували такі художники, як Альфонс Легро, прерафаеліти в Англії, Джозеф Стелла в США.

Із сучасних дослідників слід згадати англійського вченого Френсіса Ємс-Люїса, який у своїй монографії «Малюнок в епоху раннього Відродження в Італії» приділяє срібній голці велику увагу, а також книгу австралійської художниці та скульптора Сюзан Доротеї Вайт (en:Susan Dorothea White) «Малювати як да Вінчі», в якій детально розповідається про цю техніку малюнка.

У наш час цілий ряд художників використовує срібну голку в своїй творчості. Особливе місце в цьому списку займає Віктор Кульбак (Victor Koulbak) — французький художник російського походження, який створив в цій техніці цілу галерею портретів людей, тварин, птахів, квітів.

Література[ред.ред. код]

  • Ames-Lewis, Francis. Drawing in Early Renaissance Italy. Yale University Press, 2000.
  • Antoine, Beth. "Metalpoint Drawing: the History and Care of a Forgotten Art". Final paper published at http://bethantoine.com/research/Metalpoint_Final.pdf, November 2007.
  • Berenson, Margaret Mathews “The Luminious Line: Contemporary Drawings in Metalpoint ” Ruth Chandler Williams Art Gallery, Scripps College, Claremont, CA essay for brochure. 2010
  • Berenson, Margaret Mathews, “Reinventing Silverpoint: An Ancient Technique for the 21st Century” essay, Kentler International Drawing Space, Brooklyn, NY 2009
  • Camhy, Sherry. FineArtConnoisseur July–August 2007 magazine. "SILVERPOINT: Old Medium, New Art".
  • Camhy, Sherry. Linea, Journal of the Art Students League of New York, Spring Issue 2007. "Sparkling Magic Wand".
  • Cennino Cennini, Il libro dell'arte a cura di Franco Brunello, Vicenza 1993. Французький переклад: Il Libro dell'arte, Traité des arts (192 pages, ISBN 978-2-913661-34-9) les éditions L' Œil d'Or, 2009. Англійський переклад: Cennini, Cennino. The Craftsman's Handbook. Translated by Daniel V. Thompson, Jr. New York: Dover Publications, Inc. 1933, by Yale University Press
  • Duval, Alain et al. "Particle induced X-ray emission: a valuable tool for the analysis of metalpoint," Nuclear Instruments and Methods in Physics Research B 226 (2004), 60–74.
  • Getsinger Nichols, Banjie. "Silver Linings: Introduction to Silverpoint Drawing", 2012
  • Haskell, Barbara. Joseph Stella. New York: Whitney Museum of American Art, distributed by Harry N. Abrams, Inc., 1994.
  • McCullough, Holly Koons. "The Luster of Silver". Exhibition catalogue. Telfair Museum of Art, Savannah, GA. 2006
  • Meder, Joseph. Das Buchleim von Silbersteft: Ein Trachtatlein fur Moler. Vienna: Gerlach and Wielding, 1909.
  • Reiche, Ina et al. "Spatially resolved synchroton radiation induced X-ray fluorescence analyses of rare Rembrandt silverpoint drawings," Applied Physics A 83 (2006), 163–173.
  • Reiche, Ina et al. "Spatially resolved sychroton-induced X-ray fluorescence analyses of metal point drawings and their mysterious inscription," Spectrochimica Acta Part B 59 (2004), 1657–1662.
  • Streetman, John & O'Hern, John. "The Luster of Silver". Exhibition catalogue. Evansville Museum of Arts, Science and History, Evansville, IN. 2009
  • Watrous, James. The craft of Old Master drawings. Madison: The University of Wisconsin Press, 1957.
  • Weber, Bruce et al. The Fine Line. Drawing with Silver in America. Exhibition catalogue. West Palm Beach, FL: Norton Gallery and School of Art, 1985.
  • White, Susan Dorothea. Draw Like Da Vinci. London: Cassell Illustrated, 2006.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Cennino Cennini, Il libro dell'arte a cura di Franco Brunello, Vicenza 1993, p.7
  2. Ames-Lewis, Francis. Drawing in Early Renaissance Italy. Yale University Press, 2000

Посилання[ред.ред. код]