Ссавці
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ссавці | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Орангутанг (Pongo pygmaeus)
|
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
Ссавці (Mammalia) — клас теплокровних хребетних тварин, які характеризуються високим розвитком кори великих півкуль головного мозку, наявністю молочних залоз та волосяного покрву. Ссавці опанували усі середовища життя включаючи водне і повітряне.
Станом на 2005 рік відомо 5416 видів ссавців, які розподілені між 1229 родами, 153 родинами та 29 рядами[1]. За кількістю видів, ссавців переважають риби — 21 тис., птахи — 8600, та плазуни — 4 тис.
Морфологічні ознаки ссавців: тіло покрите шерстю; шкіра багата залозами; специфічними є молочні залози. Череп зчленовується з хребтом двома потиличними відростками. Нижня щелепа складається тільки із зубної кістки. Квадратна і зчленована кістки перетворюються на слухові кісточки і розташовуються в порожнині середнього вуха. Зуби диференційовані на різці, ікла і корінні; вони сидять в альвеолах. Ліктьовий суглоб направлений назад, колінний — вперед. Серце чотирикамерне зберігається лише одна ліва дуга аорти. Еритроцити без'ядерні..
Зміст |
[ред.] Анатомічна будова
[ред.] Покриви тіла
Шкіра ссавців складається з двох шарів: зовнішнього — епідермісу і внутрішнього — кутису, або власне шкіри. Епідерміс у свою чергу складається з двох шарів. Глибокий шар, представлений живими циліндричними або кубічними клітинами, відомий під назвою мальпігієвого або паросткового шару. Ближче до поверхні клітини плоскіші, в них з'являються включення кератогіаліну, який, поступово заповнюючи вміст клітини, веде до її рогового переродження і відмирання. Поверхнево розташовані клітини остаточно роговіють і поступово злущуються у вигляді дрібної "лупи" або цілими клаптями. Зношення рогового шару епідермісу заповнюється постійним наростанням його за рахунок ділення клітин мальпігієвого шару.
[ред.] Будова волоса
У стуктурі волоса розрізняють стовбур — частину, яка виступає над шкірою, і корінь — частину, що сидить в шкірі. Стовбур складається з серцевини, кіркового шару і шкірки. Серцевина є пористою тканиною, між клітинами якої знаходиться повітря; саме ця частина волоса надає йому малу теплопровідність. Кірковий шар, навпаки, дуже щільний і додає волосу міцність. Тонка зовнішня шкірка захищає волос від механічних і хімічних дій. Корінь волоса в своїй верхній частині має циліндричну форму і є прямим продовженням стовбура. У нижній частині корінь розширюється і закінчується колбоподібним потовщенням — цибулиною волоса, яка, як ковпачок, охоплює виріст кутису — волосяний сосочок. Кровоносні судини, що входять в цей сосочок, забезпечують життєдіяльність клітин цибулини волоса. Формування і наростання волосся йде за рахунок розмноження і видозміни клітин цибулини. Стовбур волоса є вже мертвим роговим утвором, нездатним до зростання і зміни форми.
[ред.] Шкірні залози
Ссавцям притаманні численні і різноманітні за будовою і функціями шкірні залози. Основні типи залоз наступні: потові, сальні, пахучі, молочні.
Потові залози трубчасті, глибинні частини їх мають вид клубка. Вони відкриваються безпосередньо на поверхні шкіри або у волосяну сумку. Продуктом виділення цих залоз є піт, що складається в основному з води, в якій розчинені сечовина і солі. Функція – охолоджування тіла шляхом випаровування.
Сальні залози мають гроноподібну будову і відкриваються у лійку волосяної сумки. Жирний секрет цих залоз змащує волос і поверхневий шар епідермісу шкіри.
Пахучі залози представляють видозміну потових або сальних залоз, а іноді комбінацію тих і інших.
Молочні залози представляють своєрідну видозміну простих трубчастих потових залоз. У найпростішому випадку вони зберігають трубчасту будову і відкриваються назовні у волосяну сумку (в однопрохідних ссавців). У сумчастих і плацентарних молочні залози мають ґроноподібну будову і протоки їх відкриваються на сосках.
[ред.] М'язова система
М'язова система ссавців дуже диференційована і відрізняється великим числом різноманітно розташованих мускулів. Характерна наявність куполоподібного м'яза — діафрагми, що відмежовує черевну порожнину від грудної. В основному її роль полягає в зміні об'єму грудної порожнини, що зв'язана з диханням. Значний розвиток отримує підшкірна мускулатура, що приводить в рух шкіри.
[ред.] Скелет
Характерною рисою в будови хребта є плоскі зчленовані поверхні хребців (платицельні хребці), між якими розташовуються хрящові диски, чітко виражена розчленування хребта на відділи (шийний, грудний, поперековий, крижовий, хвостовий) і постійне число шийних хребців. У шийному відділі характерна наявність добре виражених атланта і епістрофея. Шийних хребців 7. Грудний відділ складається найчастіше з 12—15 хребців. До передніх грудних хребців (зазвичай до семи) причленовуються ребра, сполучені з грудиною (справжні ребра). Решту грудних хребців несуть ребра, що не доходять до грудини (несправжні ребра). Грудина представляє сегментовану кісткову пластинку, що закінчується подовженим хрящем — мечовидним відростком. У поперековому відділі число хребців варіює від 2 до 9 їх хребці ці несуть рудиментарні ребра. Крижовий відділ складається найчастіше з чотирьох зрощених хребців. При цьому тільки перші два хребці є істинно крижовими, а інші — хвостовими хребцями, що приросли до крижів.
Череп ссавців характеризується відносно великою мозковою коробкою, що пов'язано з великими розмірами головного мозку. У молодих звірів, мозкова коробка, в порівнянні з лицьовою частиною, розвинена відносно сильніше, ніж у дорослих. Число окремих кісток в черепі ссавців менше, ніж у нижчих груп хребетних, що зумовлено зростанням більшості кісток. Шви між кістковими комплексами зростаються порівняно пізно, особливо в області мозкової коробки, що дає можливість збільшення об'єму головного мозку у міру зростання тварини.
[ред.] Травна система
Травний тракт починається передротовою порожниною, розташованою між властивими тільки ссавцям м'ясистими губами, щоками і щелепами. За щелепами лежить ротова порожнина, в якій їжа піддається механічному подрібненню і хімічній дії. За ротовою порожниною розташовується глотка, у верхню частину якої відкриваються внутрішні ніздрі і євстахієві труби. На нижній поверхні глотки розташована гортанна щілина. Стравохід добре виражений, з гладкою мускулатурою. Шлунок виразно відокремлений від інших відділів травного тракту і забезпечений численними залозами. Шлунок представлений або мішкоподібним розширенням, або роздільний на низку відділів. Кишківник поділяється на тонкий, товстий і прямий відділи. На межі тонкого і товстого відділів відходить сліпа кишка. Печінка розташована під діафрагмою. Жовчна протока впадає в першу петлю тонкої кишки. У цей же відділ кишечнику впадає протока і підшлункової залози, яка розташована в складці очеревини.
[ред.] Дихальна система
Єдиним органом дихання є легені. Характерне ускладнення верхньої гортані. Голосові зв'язки у вигляді парних складок слизистої оболонки гортані лежать між щитовидними і черпаловидними хрящами. Трахея і бронхи добре розвинені. В області легенів бронхи діляться на велике число дрібних бронхіол, які закінчуються альвеолами. Тут галузяться кровоносні судини. Обмін повітря в легенях обумовлений зміною об'єму грудної клітки, що виникає в результаті руху ребер і куполоподібного м'яза, що вдається до грудної порожнини, — діафрагми.
[ред.] Кровоносна система
Наявна тільки одна ліва дуга аорти, що відходить від товстостінного лівого шлуночку. Від аорти відходить коротка безіменна артерія, яка ділиться на праву підключичну артерію, праву і ліву сонні артерії, ліва ж підключична артерія відходить самостійно від дуги аорти. Спинна аорта лежить під хребетним стовпом і віддає ряд гілок до мускулатури і внутрішніх органів. Для венозної системи характерна відсутність комірного кровообігу в нирках. Ліва передня порожниста вена зливається з правою передньою порожнистою веною, яка і виливає всю кров від переднього відділу тіла в праве передсердя.
[ред.] Нервова система
Головний мозок характеризується відносно дуже крупними розмірами, що обумовлюється збільшенням об'єму півкуль переднього мозку і мозочка. Розвиток переднього мозку виражається в основному в розростанні його даху — мозкового зведення, а не смугастих тіл, як у птахів. Високий розвиток кори мозку. Сіра речовина розташована поверх білої речовини. У корі розташовані центри вищої нервової діяльності. Великі півкулі мають звивини. У простому випадку є одна сильвієва борозна, що відокремлює лобову частку кори від скроневої частки. Далі з'являється поперечна роландова борозна, що йде, відокремлює зверху лобову частку від потиличної. У вищих представників класу число борозен велике. Проміжний мозок зверху не видно. Епіфіз і гіпофіз невеликі. Для середнього мозку характерний поділ його двома взаємно перпендикулярними борознами на чотири частки. Мозочок великий і диференційований на декілька відділів.
[ред.] Органи чуття
[ред.] Органи нюху
Нюхові органи розвинені дуже сильно і грають величезну роль. Прогресивний розвиток нюхових органів виражається у збільшенні об'єму нюхової капсули і утворення системи нюхових раковин.
[ред.] Органи слуху
Орган слуху розвинений дуже добре. До складу його, окрім внутрішнього і середнього вуха, входять ще зовнішній слуховий прохід і вушна раковина. Вушна раковина підсилює слух. Внутрішній кінець слухового проходу затягнутий барабанною перетинкою, за якою лежить порожнина середнього вуха. У останній у ссавців знаходиться три слухові кісточки. Молоточок упирається в барабанну перетинку, до нього рухомо прикріплена наковальня, яка зчленована зі стремінцем, а воно впирається в овальне вікно перетинкового лабіринту внутрішнього вуха.
[ред.] Органи зору
Органи зору. Кольоровий зір у ссавців розвинений слабо. Майже весь спектр здатні розрізняти лише вищі мавпи східної півкулі. Акомодація у ссавців відбувається тільки шляхом зміни форми кришталика під дією війкового м'яза.
[ред.] Видільна система
Нирки у ссавців тазові. Тулубові нирки у ссавців є ембріональним органом і в подальшому редукуються. Метанефричні нирки ссавців представляють компактні, зазвичай бобовидної форми органи. Поверхня гладка. Нирка складається із зовнішнього кіркового шару і внутрішнього смугастого мозкового шару. У кірковому шарі розташовані звивисті канальці, що закінчуються боуменовими капсулами, усередині яких знаходяться клубки кровоносних судин (мальпігієві тільця). У судинних клубочках здійснюється фільтраційний процес, де утворюється первинна сеча. Ниркові канальці утворюють декілька колін; у них відбувається реабсорбція з первинної сечі води, цукру і амінокислот. Число ниркових канальців дуже велике. Кінцевий продукт білкового обміну (як і у риб і амфібій) сечовина.
[ред.] Статева система
[ред.] Статева система самців
Статеві залози самця — сім'яники — мають характерну овальну форму. У більшості звірів сім'яники спочатку розташовуються в порожнині тіла, але у міру статевого дозрівання вони опускаються вниз і потрапляють в особливий розташований зовні мішечок — калитку, що сполучається з порожниною тіла паховим каналом. До сім'яника прилягає зернисте тіло — придаток сім'яника, що морфологічно представляє клубок сильно звитих сім'явивідних каналів сім'яника і гомологічний передньому відділу тулубової нирки. Від придатка відходить гомологічний вольфовому каналу парний сім'япровід, який впадає біля кореня статевого члена в сечостатевий канал. Сім'япроводи утворюють парні насінні міхурці. Вони продукують клейку рідину сперми. При основі статевого члена лежить друга парна залоза — передміхурова. Секрет передміхурової залози представляє основну частину рідини сперми. На нижній стороні пеніса розташовується сечостатевий канал. Вгору і з боків від нього лежать печеристі тіла, внутрішні порожнини яких під час статевого збудження наповнюються кров'ю, внаслідок чого пеніс стає пружним і збільшується в розмірах.
[ред.] Статева система самки
Парні яєчники завжди лежать в порожнині тіла і прикріплені до спинної сторони черевної порожнини брижею. Парні яйцепроводи, гомологічні мюллеровим каналам, відкриваються передніми своїми кінцями в порожнину тіла в безпосередній близькості від яєчників. Тут яйцепроводи утворюють широкі лійки. Верхній звистий відділ яйцепроводів представляє фаллопієві труби. Далі йдуть розширені відділи — матки, які відкриваються в непарний відділ — піхву. Остання переходить в короткий сечостатевий капал. На черевній стороні сечостатевого каналу розташовується невеликий виріст — клітор, який має печеристі тіла і відповідає пенісу самця. Плацента. Під час розвитку ембріона в матці ссавців формується характерний для них утвір – плаценти. Тільки у однопрохідних плацента відсутня. У сумчастих є зачатки плаценти. Плацента виникає шляхом зрощення зовнішньої стінки алантоїсу з серозною оболонкою, внаслідок чого формується губчастий утвір — хоріон. Хоріон зростається з епітелієм матки, сполучаючи плід з матір'ю. Виділяють три типи плаценти: дифузна, коли ворсинки розподіляються рівномірно по хоріону (китоподібні, багато копитних, напівмавпи); часточкова, коли ворсинки зібрані в групи, розподілені по всій поверхні хоріону (більшість жуйних); дискоїдальна, — ворсинки розташовуються на обмеженій, дисковидній ділянці хоріону (комахоїдні, гризуни, мавпи).
[ред.] Походження ссавців
Найдревніші залишки Синапсид – звіроподібних плазунів – датуються Пенсильванським часом (318-299 млн. років тому) Кам’яновугільного періоду Палеозойської ери. З того часу відомо Археотириса флоридського (Archaeothyris florensis Reisz, 1972) та кілька видів з роду Клепсидропс (Clepsydrops Cope, 1875), які відносять до умовної групи “Пелікозаврів”.
Synapsida (Синапсиди) |-Caseasauria (Казеазаври) `-Eupelycosauria (Справжні Пелікозаври) |-родина Varanopseidae (Варанопсеїди) `-+-родина Ophiacodontidae (Офіакодонтиди) `-+-родина Edaphosauridae (Земляні ящери) `-Sphenacodontia (Сфенакодонтні) |-родина Sphenacodontidae (Сфенакодонтиди) `-Therapsida (Звіроподібні ящери) |-Biarmosuchia (Біармозухія) | `-рід Eotitanosuchus (Еотитанозух) `-Eutherapsida (Сравжні Звіроподібні ящери) |-Dinocephalia (Жахоголові) `-Neotherapsida (Новозвіроподібні ящери) |-Anomodontia (Аномодонтії) `-Theriodontia (Звірозубі ящери) |-Gorgonopsia (Ґорґонопсиди) `-Eutheriodontia (Справжні Звірозубі ящери) |-Therocephalia (Звіроголові) `-Cynodontia (Цинодонти) |- + -рід Dvinia (Двіни) | `--рід Procynosuchus (Процинозух) `- Epicynodontia (Епіцинодонти) |-рід Thrinaxodon (Тринаксодон) `-Eucynodontia (Справжні Цинодонти) |- + -рід Cynognathus (Циногнатус) | `- + -родина Tritylodontidae (Тритилодонтиди) | `-родина Traversodontidae (Траверсодонтиди) `-Probainognathia (Пробайногнати) |- + -родина Trithelodontidae (Трителодонтиди) | `--родина Chiniquodontidae (Хінікводонтиди) `- + -рід Prozostrodon (Прозостродон) `- Mammaliaformes (Ссавцеподібні) `-Mammalia (Ссавці)
[ред.] Еволюція ссавців
[ред.] Систематика
[ред.] Класична систематика
Підклас Яйцекладні або Першозвірі (Prototheria)
-
-
-
-
- Ряд Однопрохідні (Моnotremata)
-
-
-
Підклас Справжні Звірі (Theria)
- Інфраклас Нижчі Звірі (Metatheria)
-
-
-
- Ряд Сумчасті (Marsupialia)
-
-
-
- Інфраклас Плацентарні або Вищі Звірі (Eutheria)
-
-
-
- Ряд Комахоїдні (Insectivora)
- Ряд Шерстокрилі (Dermoptera)
- Ряд Рукокрилі (Chiroptera)
- Ряд Неповнозубі (Edentata)
- Ряд Ящери (Pholydota)
- Ряд Гризуни (Rodentia)
- Ряд Зайцеподібні (Lagomorpha)
- Ряд Хижаки (Carnivora)
- Ряд Ластоногі (Pinnipedia)
- Ряд Китоподібні (Сетасеа)
- Ряд Хоботні (Proboscidea)
- Ряд Парнокопитні (Artiodactyla)
- Ряд Мозоленогі (Tylоpоda)
- Ряд Непарнокопитні (Perіssodactyla)
- Ряд Примати (Primates)
-
-
-
[ред.] Молекулярна систематика
Клада Атлантоґенати — Atlantogenata
- Група I Афротерії — Afrotheria
- Клада Афроінсектофіли — Afroinsectiphilia
-
-
- Ряд Слонові землерийки — Macroscelidea
- Ряд Теренкоподібні — Afrosoricida
- Ряд Трубкозубі Tubulidentata
-
-
- Клада Пенунґуляти — Paenungulata
-
-
- Ряд Даманоподібні Hyracoidea
- Ряд Слоноподібні Proboscidea
- Ряд Сирени Sirenia
-
-
- Клада Афроінсектофіли — Afroinsectiphilia
- Група II: Неповнозубі Xenarthra
- Клада БорееутеріїBoreoeutheria
- Група III: Евархонтоґліри Euarchontoglira
-
-
- Надряд Евархонти Euarchonta
- Ряд Тупаєподібні Scandentia
- Ряд Шерстокрилоподібні Dermoptera
- Ряд Примати Primate
- Надряд Ґліри Glira
- Ряд Зайцеподібні Lagomorpha
- Ряд Гризуни Rodentia
- Надряд Евархонти Euarchonta
-
-
- Група IV: Лавразіотерії Laurasiatheria
-
-
-
- Ряд Їжакоподібні Erinaceomorpha
- Ряд Бурозубкоподібні Soricomorpha
-
-
- Клада Копитні Ferungulata
- Підгрупа Китипарнокопитні Cetartiodactyla
-
- Ряд Китоподібні Cetacea
- Ряд Парнокопитні Artiodactyla
-
- Підгрупа Пеґасофери Pegasoferae
-
- Ряд Рукркрилі Chiroptera
-
- Підгрупа Зооамата Zooamata
-
- Ряд Непарнокопитні Perissodactyla
-
- Підгрупа Фери Ferae
- Підгрупа Китипарнокопитні Cetartiodactyla
-
[ред.] Посилання
- 12 НОВИХ ВИДІВ ССАВЦІВ ВІДКРИТО У 2008 РОЦІ (укр.)
- Рання еволюція ссавців (укр.)
- Виникнення ссавців (укр.)
[ред.] Примітки
- ↑ Wilson, D. E., and Reeder, D. M. (eds) Mammal Species of the World, вид. 3rd edition (2005), Johns Hopkins University Press. ISBN 0-801-88221-4.
|
||||||||||||||
 |
Це незавершена стаття з теріології (ссавцезнавства). Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
