Ссавці
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ссавці | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Орангутанг (Pongo pygmaeus)
|
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
Ссавці (Mammalia) — клас хребетних тварин, які характеризуються наявністю молочних залоз, які продукують молоко для вигодовування малечі, волосся або хутра, а також ендотермічного або теплокровного тіла, вони освоїли усі середовища включаючи водне і повітряне. Перша ознака яку вважають більш наочною, не завжди підходить до класу ссавців. Навіть взяти Блакитного Кита волосяний покрив є у якого тільки два перші місяці на нижній губі. Мозок керує діяльністю ендотермічної та кровоносної систем, яка включає до себе чотирикамерне серце. До ссавців належать близько 5400 видів, які розподіляються на 1200 родів, 153 родини та 29 рядів[1] (хоча ця різноманітність залежить від вживаної системи класифікації). За кількістю видів, ссавців переважають риби — 21 тис., птахи — 8600, та плазуни — 4 тис.
Ссавці-найбільш високоорганіовані хребетні тварини. Зуби диференційовані. До органів тече артеріальна кров. Серце чотирикамерне. Дихання легеневе. Тварини теплокровні. Для них характерним є повний розподіл артеріальної і венозної крові, що веде до підвищення інтинсивності обміну речовин з виділенням великої кількості тепла. Мають теплоізольовані покриви:Шерсть, підшкірний шар жиру;температура тіла регулюється за допомогою потовиділення. Такі особливості терморегуляції/розмноження/дихання та інші дали змогу ссавцям розселитися в різних кліматичних умовах і середовищах існування та забезпечили високий відсоток виживання нащадків.
Зміст |
[ред.] Анатомічна будова
[ред.] Покриви тіла
Шкіра ссавців складається з двох шарів: зовнішнього — епідермісу і внутрішнього — кутису, або власне шкіри. Епідерміс у свою чергу складається з двох шарів. Глибокий шар, представлений живими циліндричними або кубічними клітинами, відомий під назвою мальпігієвого або паросткового шару. Ближче до поверхні клітини плоскіші, в них з'являються включення кератогіаліну, який, поступово заповнюючи вміст клітини, веде до її рогового переродження і відмирання. Поверхнево розташовані клітини остаточно роговіють і поступово злущуються у вигляді дрібної "лупи" або цілими клаптями. Зношення рогового шару епідермісу заповнюється постійним наростанням його за рахунок ділення клітин мальпігієвого шару.
[ред.] Будова волоса
У стуктурі волоса розрізняють стовбур — частину, яка виступає над шкірою, і корінь — частину, що сидить в шкірі. Стовбур складається з серцевини, кіркового шару і шкірки. Серцевина є пористою тканиною, між клітинами якої знаходиться повітря; саме ця частина волоса надає йому малу теплопровідність. Кірковий шар, навпаки, дуже щільний і додає волосу міцність. Тонка зовнішня шкірка захищає волос від механічних і хімічних дій. Корінь волоса в своїй верхній частині має циліндричну форму і є прямим продовженням стовбура. У нижній частині корінь розширюється і закінчується колбоподібним потовщенням — цибулиною волоса, яка, як ковпачок, охоплює виріст кутису — волосяний сосочок. Кровоносні судини, що входять в цей сосочок, забезпечують життєдіяльність клітин цибулини волоса. Формування і наростання волосся йде за рахунок розмноження і видозміни клітин цибулини. Стовбур волоса є вже мертвим роговим утвором, нездатним до зростання і зміни форми.
[ред.] Шкірні залози
Ссавцям притаманні численні і різноманітні за будовою і функціями шкірні залози. Основні типи залоз наступні: потові, сальні, пахучі, молочні.
Потові залози трубчасті, глибинні частини їх мають вид клубка. Вони відкриваються безпосередньо на поверхні шкіри або у волосяну сумку. Продуктом виділення цих залоз є піт, що складається в основному з води, в якій розчинені сечовина і солі. Функція – охолоджування тіла шляхом випаровування.
Сальні залози мають гроноподібну будову і відкриваються у лійку волосяної сумки. Жирний секрет цих залоз змащує волос і поверхневий шар епідермісу шкіри.
Пахучі залози представляють видозміну потових або сальних залоз, а іноді комбінацію тих і інших.
Молочні залози представляють своєрідну видозміну простих трубчастих потових залоз. У найпростішому випадку вони зберігають трубчасту будову і відкриваються назовні у волосяну сумку (в однопрохідних ссавців). У сумчастих і плацентарних молочні залози мають ґроноподібну будову і протоки їх відкриваються на сосках.
[ред.] М'язова система
М'язова система ссавців дуже диференційована і відрізняється великим числом різноманітно розташованих мускулів. Характерна наявність куполоподібного м'яза — діафрагми, що відмежовує черевну порожнину від грудної. В основному її роль полягає в зміні об'єму грудної порожнини, що зв'язана з диханням. Значний розвиток отримує підшкірна мускулатура, що приводить в рух шкіри.
[ред.] Скелет
Характерною рисою в будови хребта є плоскі зчленовані поверхні хребців (платицельні хребці), між якими розташовуються хрящові диски, чітко виражена розчленування хребта на відділи (шийний, грудний, поперековий, крижовий, хвостовий) і постійне число шийних хребців. У шийному відділі характерна наявність добре виражених атланта і епістрофея. Шийних хребців 7. Грудний відділ складається найчастіше з 12—15 хребців. До передніх грудних хребців (зазвичай до семи) причленовуються ребра, сполучені з грудиною (справжні ребра). Решту грудних хребців несуть ребра, що не доходять до грудини (несправжні ребра). Грудина представляє сегментовану кісткову пластинку, що закінчується подовженим хрящем — мечовидним відростком. У поперековому відділі число хребців варіює від 2 до 9 їх хребці ці несуть рудиментарні ребра. Крижовий відділ складається найчастіше з чотирьох зрощених хребців. При цьому тільки перші два хребці є істинно крижовими, а інші — хвостовими хребцями, що приросли до крижів.
Череп ссавців характеризується відносно великою мозковою коробкою, що пов'язано з великими розмірами головного мозку. У молодих звірів, мозкова коробка, в порівнянні з лицьовою частиною, розвинена відносно сильніше, ніж у дорослих. Число окремих кісток в черепі ссавців менше, ніж у нижчих груп хребетних, що зумовлено зростанням більшості кісток. Шви між кістковими комплексами зростаються порівняно пізно, особливо в області мозкової коробки, що дає можливість збільшення об'єму головного мозку у міру зростання тварини.
[ред.] Травна система
Травний тракт починається передротовою порожниною, розташованою між властивими тільки ссавцям м'ясистими губами, щоками і щелепами. За щелепами лежить ротова порожнина, в якій їжа піддається механічному подрібненню і хімічній дії. За ротовою порожниною розташовується глотка, у верхню частину якої відкриваються внутрішні ніздрі і євстахієві труби. На нижній поверхні глотки розташована гортанна щілина. Стравохід добре виражений, з гладкою мускулатурою. Шлунок виразно відокремлений від інших відділів травного тракту і забезпечений численними залозами. Шлунок представлений або мішкоподібним розширенням, або роздільний на низку відділів. Кишківник поділяється на тонкий, товстий і прямий відділи. На межі тонкого і товстого відділів відходить сліпа кишка. Печінка розташована під діафрагмою. Жовчна протока впадає в першу петлю тонкої кишки. У цей же відділ кишечнику впадає протока і підшлункової залози, яка розташована в складці очеревини.
[ред.] Дихальна система
Єдиним органом дихання є легені. Характерне ускладнення верхньої гортані. Голосові зв'язки у вигляді парних складок слизистої оболонки гортані лежать між щитовидними і черпаловидними хрящами. Трахея і бронхи добре розвинені. В області легенів бронхи діляться на велике число дрібних бронхіол, які закінчуються альвеолами. Тут галузяться кровоносні судини. Обмін повітря в легенях обумовлений зміною об'єму грудної клітки, що виникає в результаті руху ребер і куполоподібного м'яза, що вдається до грудної порожнини, — діафрагми.
[ред.] Кровоносна система
Наявна тільки одна ліва дуга аорти, що відходить від товстостінного лівого шлуночку. Від аорти відходить коротка безіменна артерія, яка ділиться на праву підключичну артерію, праву і ліву сонні артерії, ліва ж підключична артерія відходить самостійно від дуги аорти. Спинна аорта лежить під хребетним стовпом і віддає ряд гілок до мускулатури і внутрішніх органів. Для венозної системи характерна відсутність комірного кровообігу в нирках. Ліва передня порожниста вена зливається з правою передньою порожнистою веною, яка і виливає всю кров від переднього відділу тіла в праве передсердя.
[ред.] Нервова система
Головний мозок характеризується відносно дуже крупними розмірами, що обумовлюється збільшенням об'єму півкуль переднього мозку і мозочка. Розвиток переднього мозку виражається в основному в розростанні його даху — мозкового зведення, а не смугастих тіл, як у птахів. Високий розвиток кори мозку. Сіра речовина розташована поверх білої речовини. У корі розташовані центри вищої нервової діяльності. Великі півкулі мають звивини. У простому випадку є одна сильвієва борозна, що відокремлює лобову частку кори від скроневої частки. Далі з'являється поперечна роландова борозна, що йде, відокремлює зверху лобову частку від потиличної. У вищих представників класу число борозен велике. Проміжний мозок зверху не видно. Епіфіз і гіпофіз невеликі. Для середнього мозку характерний поділ його двома взаємно перпендикулярними борознами на чотири частки. Мозочок великий і диференційований на декілька відділів.
[ред.] Органи чуття
[ред.] Органи нюху
Нюхові органи розвинені дуже сильно і грають величезну роль. Прогресивний розвиток нюхових органів виражається у збільшенні об'єму нюхової капсули і утворення системи нюхових раковин.
[ред.] Органи слуху
Орган слуху розвинений дуже добре. До складу його, окрім внутрішнього і середнього вуха, входять ще зовнішній слуховий прохід і вушна раковина. Вушна раковина підсилює слух. Внутрішній кінець слухового проходу затягнутий барабанною перетинкою, за якою лежить порожнина середнього вуха. У останній у ссавців знаходиться три слухові кісточки. Молоточок упирається в барабанну перетинку, до нього рухомо прикріплена наковальня, яка зчленована зі стремінцем, а воно впирається в овальне вікно перетинкового лабіринту внутрішнього вуха.
[ред.] Органи зору
Органи зору. Кольоровий зір у ссавців розвинений слабо. Майже весь спектр здатні розрізняти лише вищі мавпи східної півкулі. Акомодація у ссавців відбувається тільки шляхом зміни форми кришталика під дією війкового м'яза.
[ред.] Видільна система
Нирки у ссавців тазові. Тулубові нирки у ссавців є ембріональним органом і в подальшому редукуються. Метанефричні нирки ссавців представляють компактні, зазвичай бобовидної форми органи. Поверхня гладка. Нирка складається із зовнішнього кіркового шару і внутрішнього смугастого мозкового шару. У кірковому шарі розташовані звивисті канальці, що закінчуються боуменовими капсулами, усередині яких знаходяться клубки кровоносних судин (мальпігієві тільця). У судинних клубочках здійснюється фільтраційний процес, де утворюється первинна сеча. Ниркові канальці утворюють декілька колін; у них відбувається реабсорбція з первинної сечі води, цукру і амінокислот. Число ниркових канальців дуже велике. Кінцевий продукт білкового обміну (як і у риб і амфібій) сечовина.
[ред.] Статева система
[ред.] Статева система самців
Статеві залози самця — сім'яники — мають характерну овальну форму. У більшості звірів сім'яники спочатку розташовуються в порожнині тіла, але у міру статевого дозрівання вони опускаються вниз і потрапляють в особливий розташований зовні мішечок — калитку, що сполучається з порожниною тіла паховим каналом. До сім'яника прилягає зернисте тіло — придаток сім'яника, що морфологічно представляє клубок сильно звитих сім'явивідних каналів сім'яника і гомологічний передньому відділу тулубової нирки. Від придатка відходить гомологічний вольфовому каналу парний сім'япровід, який впадає біля кореня статевого члена в сечостатевий канал. Сім'япроводи утворюють парні насінні міхурці. Вони продукують клейку рідину сперми. При основі статевого члена лежить друга парна залоза — передміхурова. Секрет передміхурової залози представляє основну частину рідини сперми. На нижній стороні пеніса розташовується сечостатевий канал. Вгору і з боків від нього лежать печеристі тіла, внутрішні порожнини яких під час статевого збудження наповнюються кров'ю, внаслідок чого пеніс стає пружним і збільшується в розмірах.
[ред.] Статева система самки
Парні яєчники завжди лежать в порожнині тіла і прикріплені до спинної сторони черевної порожнини брижею. Парні яйцепроводи, гомологічні мюллеровим каналам, відкриваються передніми своїми кінцями в порожнину тіла в безпосередній близькості від яєчників. Тут яйцепроводи утворюють широкі лійки. Верхній звистий відділ яйцепроводів представляє фаллопієві труби. Далі йдуть розширені відділи — матки, які відкриваються в непарний відділ — піхву. Остання переходить в короткий сечостатевий капал. На черевній стороні сечостатевого каналу розташовується невеликий виріст — клітор, який має печеристі тіла і відповідає пенісу самця. Плацента. Під час розвитку ембріона в матці ссавців формується характерний для них утвір – плаценти. Тільки у однопрохідних плацента відсутня. У сумчастих є зачатки плаценти. Плацента виникає шляхом зрощення зовнішньої стінки алантоїсу з серозною оболонкою, внаслідок чого формується губчастий утвір — хоріон. Хоріон зростається з епітелієм матки, сполучаючи плід з матір'ю. Виділяють три типи плаценти: дифузна, коли ворсинки розподіляються рівномірно по хоріону (китоподібні, багато копитних, напівмавпи); часточкова, коли ворсинки зібрані в групи, розподілені по всій поверхні хоріону (більшість жуйних); дискоїдальна, — ворсинки розташовуються на обмеженій, дисковидній ділянці хоріону (комахоїдні, гризуни, мавпи).
[ред.] Походження ссавців
Найдревніші залишки Синапсид – звіроподібних плазунів – датуються Пенсильванським часом (318-299 млн. років тому) Кам’яновугільного періоду Палеозойської ери. З того часу відомо Археотириса флоридського (Archaeothyris florensis Reisz, 1972) та кілька видів з роду Клепсидропс (Clepsydrops Cope, 1875), які відносять до умовної групи “Пелікозаврів”.
Synapsida (Синапсиди) |-Caseasauria (Казеазаври) `-Eupelycosauria (Справжні Пелікозаври) |-родина Varanopseidae (Варанопсеїди) `-+-родина Ophiacodontidae (Офіакодонтиди) `-+-родина Edaphosauridae (Земляні ящери) `-Sphenacodontia (Сфенакодонтні) |-родина Sphenacodontidae (Сфенакодонтиди) `-Therapsida (Звіроподібні ящери) |-Biarmosuchia (Біармозухія) | `-рід Eotitanosuchus (Еотитанозух) `-Eutherapsida (Сравжні Звіроподібні ящери) |-Dinocephalia (Жахоголові) `-Neotherapsida (Новозвіроподібні ящери) |-Anomodontia (Аномодонтії) `-Theriodontia (Звірозубі ящери) |-Gorgonopsia (Ґорґонопсиди) `-Eutheriodontia (Справжні Звірозубі ящери) |-Therocephalia (Звіроголові) `-Cynodontia (Цинодонти) |- + -рід Dvinia (Двіни) | `--рід Procynosuchus (Процинозух) `- Epicynodontia (Епіцинодонти) |-рід Thrinaxodon (Тринаксодон) `-Eucynodontia (Справжні Цинодонти) |- + -рід Cynognathus (Циногнатус) | `- + -родина Tritylodontidae (Тритилодонтиди) | `-родина Traversodontidae (Траверсодонтиди) `-Probainognathia (Пробайногнати) |- + -родина Trithelodontidae (Трителодонтиди) | `--родина Chiniquodontidae (Хінікводонтиди) `- + -рід Prozostrodon (Прозостродон) `- Mammaliaformes (Ссавцеподібні) `-Mammalia (Ссавці)
[ред.] Еволюція ссавців
[ред.] Систематика
[ред.] Класична систематика
Підклас Яйцекладні або Першозвірі (Prototheria)
-
-
-
-
- Ряд Однопрохідні (Моnotremata)
-
-
-
Підклас Справжні Звірі (Theria)
- Інфраклас Нижчі Звірі (Metatheria)
-
-
-
- Ряд Сумчасті (Marsupialia)
-
-
-
- Інфраклас Плацентарні або Вищі Звірі (Eutheria)
-
-
-
- Ряд Комахоїдні (Insectivora)
- Ряд Шерстокрилі (Dermoptera)
- Ряд Рукокрилі (Chiroptera)
- Ряд Неповнозубі (Edentata)
- Ряд Ящери (Pholydota)
- Ряд Гризуни (Rodentia)
- Ряд Зайцеподібні (Lagomorpha)
- Ряд Хижаки (Carnivora)
- Ряд Ластоногі (Pinnipedia)
- Ряд Китоподібні (Сетасеа)
- Ряд Хоботні (Proboscidea)
- Ряд Парнокопитні (Artiodactyla)
- Ряд Мозоленогі (Tylоpоda)
- Ряд Непарнокопитні (Perіssodactyla)
- Ряд Примати (Primates)
-
-
-
[ред.] Молекулярна систематика
Клада Атлантоґенати — Atlantogenata
- Група I Афротерії — Afrotheria
- Клада Афроінсектофіли — Afroinsectiphilia
-
-
- Ряд Слонові землерийки — Macroscelidea
- Ряд Теренкоподібні — Afrosoricida
- Ряд Трубкозубі Tubulidentata
-
-
- Клада Пенунґуляти — Paenungulata
-
-
- Ряд Даманоподібні Hyracoidea
- Ряд Слоноподібні Proboscidea
- Ряд Сирени Sirenia
-
-
- Клада Афроінсектофіли — Afroinsectiphilia
- Група II: Неповнозубі Xenarthra
- Клада БорееутеріїBoreoeutheria
- Група III: Евархонтоґліри Euarchontoglira
-
-
- Надряд Евархонти Euarchonta
- Ряд Тупаєподібні Scandentia
- Ряд Шерстокрилоподібні Dermoptera
- Ряд Примати Primate
- Надряд Ґліри Glira
- Ряд Зайцеподібні Lagomorpha
- Ряд Гризуни Rodentia
- Надряд Евархонти Euarchonta
-
-
- Група IV: Лавразіотерії Laurasiatheria
-
-
-
- Ряд Їжакоподібні Erinaceomorpha
- Ряд Бурозубкоподібні Soricomorpha
-
-
- Клада Копитні Ferungulata
- Підгрупа Китипарнокопитні Cetartiodactyla
-
- Ряд Китоподібні Cetacea
- Ряд Парнокопитні Artiodactyla
-
- Підгрупа Пеґасофери Pegasoferae
-
- Ряд Рукркрилі Chiroptera
-
- Підгрупа Зооамата Zooamata
-
- Ряд Непарнокопитні Perissodactyla
-
- Підгрупа Фери Ferae
- Підгрупа Китипарнокопитні Cetartiodactyla
-
[ред.] Посилання
- 12 НОВИХ ВИДІВ ССАВЦІВ ВІДКРИТО У 2008 РОЦІ (укр.)
- Рання еволюція ссавців (укр.)
- Виникнення ссавців (укр.)
[ред.] Примітки
- ↑ Wilson, D. E., and Reeder, D. M. (eds) Mammal Species of the World, вид. 3rd edition (2005), Johns Hopkins University Press. ISBN 0-801-88221-4.
|
||||||||||||||
 |
Це незавершена стаття з теріології (ссавцезнавства). Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
