Стабат Матер
«Стабат Матер» (лат. Stabat Mater) — римський католицький гімн, автором якого вважається італійський поет XIII століття Якопоне Да Тоді. Свою назву текст одержав за першими рядками Stabat Mater dolorosa, що в перекладі означає "Стояла мати скорбна". Перша його частина оповідає про страждання Діви Марії під час розп'яття Ісуса Христа, а друга є благанням грішника про дарування йому раю після смерті.
Текст [ред.]
|
Stabat mater dolorosa Cuius animam gementem, O quam tristis et afflicta Quae maerebat et dolebat, Quis est homo qui non fleret, Quis non posset contristari Pro peccatis suae gentis Vidit suum dulcem Natum Eia, Mater, fons amoris Fac, ut ardeat cor meum Sancta Mater, istud agas, Tui Nati vulnerati, Fac me tecum pie flere, Iuxta Crucem tecum stare, Virgo virginum praeclara, Fac, ut portem Christi mortem, Fac me plagis vulnerari, Flammis ne urar succensus, Christe, cum sit hinc exire, Quando corpus morietur, |
Стояла Мати скорбна чию душу, що стинає, О, яка сумна та нещасна Як горювала та страждала, Яка людина не заридає, Хто зможе не засмутитись, За гріхи свого роду, Вона бачить милого Сина. Що ж, Мати, джерело любові, Зроби, щоб моє серце розпалилось Свята Мати, зроби так, Твого пораненого Сина Дозволь мені ридати з Тобою, У хреста з Тобою стояти, Діва з дів пресвітла, Зроби, щоб я відчув смерть Христа Нехай мене поранять бичами, Не згоріти мені в полум’ї запаленому, Христос, коли все пройде, Коли моє тіло помре |
Stabat Mater в композиторській творчості [ред.]
З XV ст. на текст Стабат Матер численні концертні твори створювали О. Лассо, Дж. Палестрина, Д. Перголезі, пізніше — Й. Гайдн, В.-А. Моцарт, Ф. Шуберт, Дж. Россіні, Ф. Ліст, Дж. Верді, Хрісто Цанов, А. Дворжак та інші.
В XX ст. авторами Стабат Матер стали К. Шимановський, К. Пендерецький, Ф. Пуленк та інші.
Джерела [ред.]
- Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
| Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

