Стабії
Координати: 40°42′00″ пн. ш. 14°29′00″ сх. д. / 40.70000° пн. ш. 14.48333° сх. д.
Стабії (лат. Stabiae) — давньоіталійське місто на березі Неаполітанської затоки, за 15 км від Везувію. Руїни Стабії розташовуються неподалік від сучасного населеного пункту Кастелламмаре-ді-Стабія.
Зміст |
Місцевість [ред.]
Стабії були розташовані неподалік від Помпей в передгір'ях Латтарі (в перекладі - Молочні гори). Гори Латтарі оточують долину річки Сарно з півдня. Термальні джерела і гірське повітря і уславили місцевість.
Історія [ред.]
Стародавні Стабії були побудовані на схилі Варано, природні особливості схила використані як бастіон для захисту міста. Поряд - Стабіанська бухта Неаполітанської затоки, яка стала природним портом. В Самнітську добу (5 - 1 ст. до н.е.) Стабії входили до союзу південнокампанських міст зі століцею в місті Нуцерія. Стабії було поселенням осків. В роки другої Пунічної війни (218 - 201 рр. до н.е. ) мешканці стабій билися на боці Риму проти Карфагену. Про це сповіщав історик Силліо Італійський в книзі «Пуніко». Але з часом - політика змінилася. 30 квітня 89 до н. е. під час Союзницької війни самніти воювали проти римлян і армія Сулли покарала місто, яке було вщент зруйноване римськими вояками.
Місто, як таке не відновлювалося. Але його місцевість була використана як курорт для будівництва вілл вищої аристократії через наявність мінеральних вод. На родючіх землях околиць колишнього міста і створена низка вілл. За ними і закріпилася назва міста, знищеного римлянами. В 79 н. е. Вілли поховані під попілом під час виверження Везувію.
Поселення Стабії було виявлене в 1749 році Р. Дж. Алькубьєрре і частково ним розкопане в 1749—1782 роках. Це були хижацькі розкопки для видобутку мистецьких скарбівдля родини Бурбонів. Проте, після розкопок руїни було засипано(що законсервувало їх ), втрачено й знову відкрито в 1950-х роках. В 1957 році знайдено некрополь з 300 поховань на шляху до міста Нуцерія, датований VII-III століть до н. е. В похованях археологами знайденікерамічні вироби і вази з островів Стародавньої Греції, з Коринфу і Аттики.
Стабіанські вілли доби Риму уславились як невеликий інтелектуальний центр, пов'язаний з іменами деяких римських істориків, письменників. Поблизу від Стабій загинув Пліній Старший, що прибув сюди під час виверження вулкану аби врятувати приятеля Помпоніана і подивитись на виверження. Це коштувало йому життя. На околицяхСтабій побудував власну віллу і приятель Цицерона - Марк Марій, що хворів на подагру. Вони жваво листувались і дещо з листів Цицерона випадково зберіглося.
Найвідоміші вілли [ред.]
Вілла Аріадни [ред.]
- Вілла Аріадни (Villa Arianna) — названа за фрескою, що зображає Діоніса, який рятує Аріадну з пустельного острова. Має один з найбільших внутрішніх дворів серед усіх римських вілл, а також підземний хід, що веде до моря, від якого вона розташована на відстані 100—200 м.
На віллі розкопано тринадцять просторих і світлих кімнат, де є спальні, вітальні, велика обідня кімната - трикліній. Мури і стеля триклінія були прикрашені стінописами. Під час землетрусу і вивержння вулкану стіни хиталися і тинк з фресками розпався на малі шматки, що впали на підлогу. Археологи годинами збирали ці шматочки, аби хоча би частково відновити античні композиції.
В кімнаті Моських чудовиськ знайдена фреска «Нереіда на морській пантері» на червоному тлі. Стіни вітальні (екуса) прикрашені фресками з архітектурними мотивами, рослинами і зображенями птахів і людей. Частку фресок закріпили на колишніх місцях, серед них і «Діоніс з Аріадною на осторі Наскос».
Вілла Сан-Марко [ред.]
Вілла Сан-Марко (Villa San Marco) — одна з найбільших в Кампанії, що займає площу більше 11 000 м ². Включає власні терми, містить цінні фрески, мозаїки та скульптури.
Вілла Пастуха [ред.]
- Вілла Пастуха (Villa del Pastore) — отримала назву від знайденої у ній статуетки пастуха. Ще більша, ніж Сан-Марко, займає площу 19 000 м ². Виявлена в 1967 році, проте досі досліджена не повністю. У ній відсутні житлові приміщення, у зв'язку з чим існує припущення, що вона була чимось на кшталт курорту з джерелами мінеральних вод.
Галерея [ред.]
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Ciro Cacciola et al. Rivivi la Città. Napoli, Progetto Impresa, 1996.
- Antonio Ferrara. Castellammare di Stabia: guida breve agli scavi di Stabiae. Castellammare di Stabia, Nicola Longobardi Editore.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Стабії |
- Stabiae.org - Фундація з питань реставрації Стабії
- Виставка Otium ludens, з 170 експонатами зі Стабії

