Стакан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Порожній і повний стакан
Гранований стакан
Складаний металевий стакан

Стакан — найчастіше скляний посуд близький за формою до циліндру або усіченого конусу (бувають складнішої форми), зазвичай без ручки, що застосовується для вживання як холодних, так і гарячих напоїв. В останньому випадку часто подається з підстаканником.

Матеріал, форма, розмір, походження[ред.ред. код]

Фізичні характеристики стакана можуть змінюватися в певних межах від одного конкретного виробу до іншого. Якщо ж характеристики виробу виходять за допустимі межі, то краще підходить інша назва, наприклад: фужер, стопка, чарка.

Свій початок стакан веде від тюркської дерев'яного посуду — тостаган (низький круглий посуд типу піали). За довгі роки форма і назва зазнали змін. Важливою характеристикою стакана є матеріал, з якого він виготовлений, і властивості цього матеріалу. Найбільш часто стакани зроблені зі скла. Така практика відбилася в тому, що в деяких мовах, таких як англійська, німецька, французька, слова стакан і скло є омонімами: glass, Glas, verre. В українській мові назва традиційного скляного стакана також пов'язана з матеріалом виготовлення і, як правило, відносно нього вживається назва Склянка. Стакани бувають, проте, також пластмасовими, паперовими керамічними і металевими. Бувають стакани прозорі (скляні, пластмасові) і непрозорі (паперові, пластмасові, металеві), багаторазові й одноразові (з паперу або пластмаси), складні (з декількох кілець). Матеріал стакана визначає, чи можна ним користуватися для вживання гарячих напоїв чи ні. Зустрічаються навіть їстівні стакани: так, морозиво може продаватися у вафельних стаканчиках.

Гранчастий стакан[ред.ред. код]

Походження гранчастого стакана достеменно невідомо. Поширена точка зору, що в Росії грановані стакани почали робити в епоху Петра I у місті Гусь-Хрустальний.

Перший радянський гранчастий стакан був випущений в 1943 році також скляним заводом у місті Гусь-Хрустальний, найстаршим в Росії. Класичний гранчастий стакан має — 65 мм в діаметрі і 90 мм у висоту та вміщає 200 мл рідини (до країв). А взагалі випускались стакани різного обсягу: 50, 100, 150, 200, 250 мілілітрів.

Гранований стакан має ряд переваг у порівнянні зі звичайною склянкою циліндричної форми. Завдяки своїм граням такий стакан набагато міцніший і може вціліти при падінні на бетонну підлогу з метрової висоти. Тому грановані стакани виробляються донині і використовуються в закладах громадського харчування, а також у пасажирських поїздах (зазвичай з підстаканником).

Одноразовий стаканчик[ред.ред. код]

Докладніше: Одноразовий посуд

Одноразові стаканчики не миються, а викидаються після використання.

Раніше виготовлялися з паперу, з 90-х років 20-го століття переважно виготовляються з пластика.

При виробництві морозива «Стаканчик» використовують їстівні вафельні стаканчики.

Складаний стакан[ред.ред. код]

Складаний стакан складається з підставки і укріплених на ній кілець у вигляді усічених конусів. У складеному стані вони поміщаються один під одним, закриті кришкою. У розкладеному положенні телескопічно розкриті вгору.

Стакан як міра об'єму[ред.ред. код]

Обсяг стакана (склянки) зазвичай 200–250 см ³. 12 стаканів (склянок) = 1 / 4 відра. Зараз стакан (склянка) також є побутовию мірою об'єму рідини і сипучих тіл, і в цій якості використовується в кулінарних рецептах. У цих випадках мається на увазі об'єм 200 см ³.



Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]