Сталагміти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сталагміт білого кольору.
Сталактит і сталагміт. Ізраїль.

Сталагміти — назва походить від грецького Сталагма («Σταλαγμίτης» — «крапання») — мінеральне утворення у вигляді стовпів, паль, пірамід, яке підіймається з підлоги печер або інших порожнин.

Опис[ред.ред. код]

Сталагміти – натічні мінерали й мінеральні аґреґати (найчастіше вапнякові, рідше ґіпсові, соляні), які утворюються в печерах внаслідок того, що мінералізована вода стікає й капає. Ростуть у вигляді стовпчиків і бурульок знизу вгору назустріч сталактитам і нерідко зливаються з ними, утворюючи сталагнат. Найбільшим у світі вважається сталаґміт з печери Лас Вільяс (Куба). Його висота – 63 м. У Європі найбільший сталаґміт – 35,6 м (печера Бузго, Словаччина).

Утворення[ред.ред. код]

Виникають в результаті осідання кальциту після випарювання крапель води.

Відповідна формація, на стелі печери або порожнини, має назву сталактит, вони «ростуть» разом, зустрічаються у середині, формуючи, таким чином колону.

Сталагміти можуть утворюватись на цементній підлозі, однак в природних умовах вони створюються швидше.

Різновиди[ред.ред. код]

СТАЛАГМІТ ЛАВОВИЙ — стовпоподібне тіло ефузивної гірської породи невелике за розміром, що виникає при фонтануючому виверженні низьков’язкої лави основного складу на остиглу поверхню старого лавового потоку або покриву.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]