Стала Стефана — Больцмана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ста́ла Сте́фана — Бо́льцмана визначає зв'язок між потоком випромінювання й ефективною температурою тіла, що випромінює як абсолютно чорне тіло. Дана залежність описується законом Стефана — Больцмана.

Числове значення[ред.ред. код]

Саму цю фізичну константу позначають грецькою літерою сігма σ й в системі СІ вона специфікується як:[1]

\sigma \simeq 5,6704 \times 10^{-8} Вт/(м2·°К4),

в той час як в системі СГС вона має значення

\sigma \simeq 5.670 400(40) \times 10^{-5} ерг/(см2 сек °К4).

Вираження через інші фізичні сталі[ред.ред. код]

Стала Стефана—Больцмана виражається через інші фізичні сталі як:

\sigma = \frac{2\pi^5k^4}{15h^3c^2} = \frac{\pi^2k^4}{60\hbar^3c^2}

де:

k\! стала Больцмана;
h\! стала Планка;
\hbar\! зведена стала Планка;
c\! швидкість світла у вакуумі.

В той же час CODATA рекомедує виражати сталу Стефана—Больцмана наступним чином, використовуючи виміряні значення газових констант,:

\sigma = \frac{2 \pi^5 R^4}{15 h^3 c^2 N_{\rm A}^4} = \frac{32 \pi^5 h R^4 R_{\infty}^4}{15 A_{\rm r}({\rm e})^4 M_{\rm u}^4 c^6 \alpha^8}

де:

R\!універсальна газова стала;
N_A\!стала Авогадро;
R_\infty\!стала Рідберга;
A_r(e)\! —"відносна атомна маса" електрона;
M_u\!молярна стала (1 гр/моль за визначенням);
\alpha\! стала тонкої структури.


Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Про сталу