Сталевий нагрудник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сталевий нагрудник (СН) — індивідуальний захисний засіб типу кіраси, найпростіший бронежилет. Застосовувалося, зокрема в Першу світову війну і ВВВ.

Sn42frontopen.jpg

Радянські моделі[ред.ред. код]

Було створено декілька моделей (число позначає рік розробки):

Сталевими нагрудниками (поряд зі звичайними сталевими шоломами (касками) оснащувалися бійці штурмових інженерно-саперних бригад Резерву Верховного Головнокомандування, за що їх іноді називали «панцирною піхотою». Нагрудник був призначений для захисту від багнета, дрібних осколків і пістолетних куль, забезпечуючи захист від ураження з пістолета-кулемета MP-38/40 з відстані 10 м. Також з відстані 100—150 м витримував постріл з гвинтівки Gewehr 41, але тільки якщо куля йшла по дотичній.

Німці дуже цінували трофейні сталеві нагрудники і навіть робили свої копії (в обмежених кількостях і тільки для частин СС).

За сучасними стандартами відповідає бронежилету класу 2.

Застосування[ред.ред. код]

Фотографія верхньої частини сталевого нагрудника з музею Кам'янець-Подільської фортеці

Сталевий нагрудник СН-42 почав надходити у війська в 1942 року. СН-42 використовувалися під час Сталінградської битви.

Оцінки нагрудника фронтовиками неоднозначна: є як хвалебні, так і негативні відгуки. Нагрудник добре зарекомендував себе у вуличних боях при штурмі міст, в рукопашній сутичці, коли боєць йшов або біг. У той же час у польових умовах бійці штурмових бригад більше пересувалися по-пластунськи, і нагрудники ставали непотрібною перешкодою.

Спроби застосовувати їх в атаках під вогнем кулеметів і артилерії призводили лише до серйозних втрат.

Див.також[ред.ред. код]

  • Подібні конструкції (Sappenpanzer) застосовувалися Німецької армією під час Першої Світової війни
  • OTV

Джерела[ред.ред. код]