Стамбульський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стамбульський метрополітен
İstanbul Metrosu
Istanbul Metro Logo.svg
Інформація
Країна Туреччина Туреччина
Місто Стамбул
Дата відкриття 16 вересня 2000 року
Довжина ліній Експлуатуються — 39,2 км
Споруджуються (в тому числі розширення M2, M3 і M6) — 39,4 км
тунель Єнікапі-Аксарай (зв'язок з LRT ) — 0,6 км
Метроміст Золотий Ріг — 0,936 км
Мармарай —13,6 км
Заголом:94,06 км
Кількість станцій 39 в експлуатації (12 — споруджується)
Кількість ліній 2 Європейські лінії — експлуатуються;
2 Азійські лінії (1 — експлуатується; 1 — споруджується);
Схема ліній
Схема приміського сполучення

Стамбульський метрополітен — швидкісний рейковий громадський транспорт Стамбулу. В дії з 2000. На кінець 2012, має 39 діючих станції і 12 що споруджуються, мережа складається з трьох ліній — M2, М3 M4. Четверта лінія знаходяться в стадії будівництва: M6 (Üsküdar-Çekmeköy/Sancaktepe) знаходиться на азійській стороні.

Історія та перспективи розвитку[ред.ред. код]

Тюнель[ред.ред. код]

Докладніше: Тюнель

Тюнель —найстаріша підземна міська залізниця у Стамбулі — яка була введена в експлуатацію 17 січня 1875[1] Це друга найстаріша в світі підземна міська залізниця після Лондонського метро (1863), і перша підземна міська залізнична лінія у континентальній Європі, хоча перша повна лінія метро з декількома станціями метро в континентальній Європі була Лінія 1 Будапештського метро. (1896).

Легкий метрополітен[ред.ред. код]

Стамбульський LRT , який складається з ліній M1 і Т4, має загалом 40 станцій (у тому числі 12 підземних і 3 естакадних станцій) був введений в експлуатацію 3 вересня 1989 року. Загальна протяжність мережі Стамбульського LRT становить 32 км.

Стамбульський метрополітен[ред.ред. код]

Фракійська сторона[ред.ред. код]

Плани будівництва метрополітену в європейській частині розроблялися декілька раз, уперше 1912 року, пізніше — в 1936 і 1951 роках.

Перший генеральний план всієї мережі метро в Стамбулі під назвою Avant Projet d'un Métropolitain à Constantinople було спроектовано французьким інженером L. Guerby, 10 січня 1912. План складався в цілому 24 станцій метро між районами Топкапі і Шишлі і включав з'єднання через Золотий Ріг. Кожна станція повинна була мати платформу 75 м, відстань між станціями варіювалася від 220 до 975 метрів. Креслення проекту, який не був реалізований, сьогодні експонуються в музеї Стамбульського технічного університету.

У 1936 році французький архітектор Анрі Прост запропонував проект будівництва метрополітену між районами Таксим і Беязит, на північ і на південь від Золотого Рогу, відповідно. [2][3] У жовтні 1951, голландська фірма Nedeco запропонувала аналогічний проект між Таксим і Беязіт, а у вересні 1952, директор Паризького транспортного відділу, Марк Ланжевена, разом зі своїм партнером Louis Meizzonet запропонував проект метро та його інтеграцію з іншими видами громадського транспорту в місті. Але ці плани ніколи не набули чинності, і всі пропозиції були відкладені до 1987 року, коли розпочалась реалізація сьогоденного Стамбульського метро.

Реально проектування існуючої лінії метро почалося в 1987 році. Будівництво ж стартувало 11 вересня 1992 року, й просувалося доволі мляво, оскільки напряму́ було пов'язане з археологічними розкопками на будівельному майданчику. З огляду на те, що Стамбул розташований у сейсмічно активному районі, будівельні роботи здійснювалися у відкриту. За розрахунками, метрополітен у Стамбулі здатний витримати землетрус до 9 балів за шкалою Ріхтера.

Після декількох відтермінувань, першу ділянку лінії метро завдовжки 8,5 км було відкрито 16 вересня 2000 року. Вона складалась із шести станцій, від 4. Левент до Таксим. На лінії курсували чотиривагонні потяги виробництва Alstom.

30 січня 2009 року лінію було подовжено на північ на три станції, до Ататюрк Оно Санаї та на південь до станції Шишхане. Водночас було випущено потяги виробництва турецько-корейської компанії EUROTEM.

У теперішній час здійснюється розбудова мережі як на північ, так і на південь. У північному напрямку існуючу лінію планується подовжити на три станції до кінцевої станції Хаджиосман, у південному — також на три станції до Єнікапи, причому метро мостом має перетнути затоку Золотий Ріг. Загальна довжина ділянки після завершення будівництва має скласти 23 км (загалом 16 станцій)[4][5][6], не включаючи 936 м метромосту через Золотий Ріг[7], 0,6 км довжини тунель Таксим-Кабаташ зв'язуючий з поромним портом[8], 0,6 км завдовжки тунель Єнікапи-Аксарай з'єднає з мережею LRT , і 13,6 км завдовжки тунель Мармарай[9]

Анатолійська сторона[ред.ред. код]

На азійському боці здійснюється також будівництво ділянки метро М4 завдовжки 21,66 км (16 станцій), першу чергу до Каратала було введено 17 серпня 2012 року. Будівництво коштувало €751m і було здійснено Astaldi / Makyol / Gülermak consortium.[10] Європейську та азійську ділянки заплановано з'єднати тунелем Мармарай (який має вступити в дію 18 червня 2015) під Босфором, після чого Стамбульський метрополітен, таким чином, стане першим у світі, розташованим у двох частинах світу.

Станції[ред.ред. код]

Станція метро Levent
Станція метро Taksim
Станція метро Osmanbey
Станція метро Yenisahra
Станція метро Bostancı

Фракійська сторона[ред.ред. код]

Лінія метро M2[ред.ред. код]

З півночі на південь: Hacıosman-Şişhane metro line (відкрита 16 вересня 2000)[4][5][6]

  1. Hacıosman
  2. Darüşşafaka (2010)
  3. Atatürk Oto Sanayi (2009)
  4. İTÜ - Ayazağa (2009)
  5. Seyrantepe - Türk Telekom Arena(2010)
  6. Sanayi Mahallesi (2009)
  7. 4. Levent (2000)
  8. Levent (2000)
  9. Gayrettepe (2000)
  10. Şişli - Mecidiyeköy (2000)
  11. Osmanbey (2000)
  12. Taksim Square (2000) — зв'язок з Поромним портом Кабаташ підземним фунікулером 0.6 km завдовжки з 2006 року[8]
  13. Beyoğlu (2009)
  14. Метроміст Золотий Ріг (споруджується)  — перетне Золотий Ріг і матиме 936 м завдовжки[7] No accurate information about a station on the bridge.
  15. Unkapanı (споруджується)
  16. Şehzadebaşı (споруджується)
  17. Yenikapı (споруджується) — з'єднаний тунелем 0.6 км завдовжки зі станцією Аксарай LRT; поромним портом Єнкапі і з Мармарай[6]

Всі станції на М2 знаходяться під землею і мають острівні платформ. Таксім, є пересадочною станцією між Стамбульським метро і Фунікулер Кабаташ — Таксім, Історичним трамваєм, і підземним фунікулером Тюнель, є найзавантаженішою станцією в мережі, з 16 ескалаторами. Станції спорудженні за єдиним проектом, хоча мають різний колір.

Лінія метро M3[ред.ред. код]

З півдня на північ: Kirazlı-Metrokent metro line (відкрита 10 вересня 2012 року)[11]

  1. Kirazlı (2012)
  2. Yenimahalle (2012)
  3. Mahmutbey (2012)
  4. İstoç (2012)
  5. İkitelli Sanayi (2012)
  6. Turgut Özal (2012)
  7. Siteler (2012)
  8. Başak Konutları (2012)
  9. MetroKent (2012)

Маршрут має виделкове відгалуження на станції İkitelli Sanayi, гілка прямує до двох північно-західних станцій:

  1. Ziya Gökalp Mahallesi (2012)
  2. Olimpiyat Parkı (2012)

Анатолійська сторона[ред.ред. код]

Лінія метро M4[ред.ред. код]

Із заходу на схід: Kadıköy-Kaynarca metro line (відкрито 17 серпня 2012)[12]

  1. Kadıköy (2012)
  2. Ayrılıkçeşmesi (будується)
  3. Acıbadem (2012)
  4. Ünalan (2012)
  5. Göztepe (2012)
  6. Yenisahra (2012)
  7. Kozyatağı (2012)
  8. Bostancı (2012)
  9. Küçükyalı (2012)
  10. Maltepe (2012)
  11. Huzurevi (2012)
  12. Gülsuyu (2012)
  13. Cevizli (2012)
  14. Hastane (2012)
  15. Soğanlık (2012)
  16. Kartal (2012)
  17. Yakacık (будується)
  18. Pendik (будується)
  19. Kaynarca (будується)

Майбутні проекти і плани[ред.ред. код]

Фракійська сторона[ред.ред. код]

  • 22 km завдовжки лінія метро Otogar-Bağcılar-Başakşehir-Atatürk Olympic Stadium мала встати до дії у 2012.
  • Лінія метро Bakırköy-Bahçelievler-Bağcılar. Планована лінія 8.8 km завдовжки.
  • Лінія метро Yenikapı-Bakırköy. Планована лінія 7 km завдовжки.
  • Лінія метро Kabataş-Beşiktaş-Mecidiyeköy-Kağıthane-Alibeyköy. Планована лінія 10 km завдовжки.

Анатолійська сторона[ред.ред. код]

  • Лінія метро Üsküdar-Beykoz має прямувати паралельно узбережжю Боспора.

Лінія метро M4[ред.ред. код]

  1. Yakacık (споруджується)
  2. Pendik (споруджується)
  3. Kaynarca (споруджується)

Лінія метро M6[ред.ред. код]

  • Лінія метро M6 Üsküdar-Çekmeköy друга на Анатолійському узбережжі прямує захід-схід (Закладення відбулось 6 червня 2012[13])
  1. Üsküdar (споруджується)
  2. Fıstıkağacı (споруджується)
  3. Bağlarbaşı (споруджується)
  4. Altunizade (споруджується)
  5. Kısıklı (споруджується)
  6. Libadiye (споруджується)
  7. 50'nci Yıl - Çarşı (споруджується)
  8. Ümraniye (споруджується)
  9. İnkılâp (споруджується)
  10. Çakmak (споруджується)
  11. Ihlamurkuyu (споруджується)
  12. Altınşehir (споруджується)
  13. Lise (споруджується)
  14. Dudullu (споруджується)
  15. Toplukonut (споруджується)
  16. Çekmeköy/Sancaktepe (споруджується)

Дивись також[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]