Стангерія пухнастонога
| Стангерія пухнастонога | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Cycadophyta |
| Клас: | Cycadopsida |
| Порядок: | Саговникоподібні (Cycadales) |
| Родина: | Стангерієві (Stangeriaceae) |
| Підродина: | Stangerioideae |
| Рід: | Stangeria T.Moore |
| Вид: | Стангерія пухнастонога (S. eriopus)
|
| Біноміальна назва | |
| Stangeria eriopus | |
| |
Стангерія пухнастонога[1] (Stangeriaceae) — вид голонасінних рослин класу саговникоподібні (Cycadopsida).
Опис[ред. | ред. код]
Зростає кущем, менш ніж 2 м у висоту. Форми моркви підземне стебло до 20 см у поперечнику. Зріле листя 0,3–2 м в довжину, перисте, папоротеподібне, прямовисне або дугове, темно-зелене. Чоловічі шишки 10–25 см × 3–4 см, вузько циліндричні, поодинокі, вкриті короткими срібними волосками коли молоді, жовтувато-коричневі при дозріванні. Жіночі шишки 8–35 см × 6–10 см, від яйцюватих до еліпсоїдних, покриті сріблястими волосками коли молоді, темно-зелені й менш волохаті при дозріванні. Насіння 3–3,5 см × 2–2,5 см, від яйцюватої до обернено-яйцюватої форми, саркотеста (плід як у граната) пурпурно-червона при дозріванні.
Поширення, екологія[ред. | ред. код]
Країни проживання: Мозамбік; ПАР (капська провінція, Квазулу-Наталь). Записаний на висотах від 10 до 750 м над рівнем моря, на широтах від 26 до 33 градусів південної широти. Середньорічна кількість опадів від 750 до 1000 мм. Росте на відкритих, сухих луках, у легкій тіні під деревами в прибережній парковій зоні, або в щільних вологих низовинних лісах. Знайдено на піщаних ґрунтах (отриманих з пісковику) або іноді в гранітних або важких чорних глинах, всі злегка кислі, росте у 50 км зоні від океану.
Використання[ред. | ред. код]
Використовується для традиційної медицини, є також декоративне використання.
Загрози та охорона[ред. | ред. код]
На чисельність вплинув надмірний збір для медицини та декоративного використання. Величезна кількість рослин була знищена вздовж узбережжя провінції Квазулу-Наталь та Капської задля промисловості цукрової тростини і ананаса. Середовище проживання швидко деградує через вирубку лісів і розширення землеробства. Цей вид, перелічений у Додатку I СІТЕС. Вид зустрічається, принаймні, в 5 заказниках.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Підземний бульбовий корінь -
Чоловічі шишки -
Жіночі шишки -
Насіння
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- The Gymnosperm Database (англ.)
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||