Стандартний німецький електровоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Декілька стандартних електровозів в депо Бебра
Електровоз E10-121

Стандартний німецький електровоз (нім. Einheitselektrolokomotive) — цей термін застосовується для німецьких електровозів, які були введені в експлуатацію після закінчення другої світової війни на залізницях ФРН. Це електровози серій E10, E40, E41 і E50, які з 1968 р. позначалися серіями відповідно 110, 140, 141, 150 та похідні варіанти цих серій. Метою програми було повернення після війни знову до експлуатації потягів з електричною тягою за допомогою сучасних електровозів. При цьому з метою економії коштів для виробництва та експлуатації ставилося завдання забезпечити якомога більшу уніфікацію та можливість взаємозаміни деталей між різними серіями локомотивів. Більшість цих електровозів вичерпали свій ресурс, досягши терміну експлуатації більшого, ніж 40 років та поступово замінюються сучасними потужними електровозами.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Anton Joachimsthaler: Die Elektrischen Einheitslokomotiven der Deutschen Bundesbahn. GDL, Frankfurt/Main, 3. Auflage 1969.(нім.)
  • F. Moritz: Baureihe 110. Im Führerstand. In: LOK MAGAZIN. Nr. 252, Jahrgang 41, GeraNova Zeitschriftenverlag, München 2002, S. 49–51, ISSN 0458-1822.(нім.)
  • Andreas Ruhe: Baureihe 141/E-Bremse. Im Führerstand. In: LOK MAGAZIN. Nr. 254, Jahrgang 41, GeraNova Zeitschriftenverlag, München 2002, S. 50–53, ISSN 0458-1822.(нім.)
  • Norman Kampmann: Die 150 dankt ab. Abschied von den großen Sechsachsern. In: LOK MAGAZIN. Nr. 259, Jahrgang 42, GeraNova Zeitschriftenverlag, München 2003, S. 56–59, ISSN 0458-1822.(нім.)


Посилання[ред. | ред. код]