Станкевич Микола Володимирович
| Станкевич Микола Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
27 вересня (9 жовтня) 1813 Острогозьк, Воронезька губернія, Російська імперія |
| Помер |
25 червня (7 липня) 1840 (26 років) Нові-Лігуре, Провінція Алессандрія, П'ємонт, Італія[1] ·туберкульоз |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | філософ, поет, письменник |
| Галузь | філософія |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] |
| Знання мов | російська |
| Напрямок | континентальна філософія і Russian philosophyd |
| Батько | Q123862068? |
| Брати, сестри | Q104440657? і Станкевич Олександр Володимирович[2] |
Мико́ла Володи́мирович Станке́вич (рос. Николай Владимирович Станкевич; 9 жовтня 1813, село Удерівка Острогозького повіту Воронезької губернії,— 7 липня 1840, Нові-Лігуре, Італія) — російський філософ, письменник, поет родом з української частини Вороніжчини. Брат Олександра Володимировича Станкевича (1821—1912) — письменника, біографа і видавця літературної спадщини Т. М. Грановського.
З життєпису[ред. | ред. код]
Вчився в Москві й Берліні; засновник російського гегельянства. Під час навчання Станкевича в Московському університеті навколо нього згуртувалися такі різні, але яскраві постаті, як Бєлінський (літературний критик різночинсько-демократичного напрямку), Костянтин Аксаков (майбутній слов'янофіл), Михайло Бакунін (майбутній вождь анархізму) та інші. Був главою знаменитого в історії новітньої російської літератури «гуртка Станкевича».
У 1890 видано його літературні твори, пізніше цікаве листування (1914), в якому є місця, присвячені Україні.
Станкевич був першим, хто розшукав і підтримав молодого поета Олексія Кольцова.
Помер на 27-му році життя від туберкульозу, від якого тривалий час безуспішно лікувався.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Станкевич Николай Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Станкевич, Александр Владимирович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1900. — Т. XXXI. — С. 422.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
- Л. Г. Фризман. Станкевич, Николай Владимирович // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1972, т. 7, стлб. 142-143. (рос.)
|
