Станівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Станівці
Герб Прапор
У центрі села
У центрі села
У центрі села
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Тарашанська сільська громада
Основні дані
Населення 2798
Поштовий індекс 60432
Телефонний код +380 3734
Географічні дані
Географічні координати 48°04′22″ пн. ш. 26°03′54″ сх. д. / 48.07278° пн. ш. 26.06500° сх. д. / 48.07278; 26.06500Координати: 48°04′22″ пн. ш. 26°03′54″ сх. д. / 48.07278° пн. ш. 26.06500° сх. д. / 48.07278; 26.06500
Середня висота
над рівнем моря
387 м
Місцева влада
Карта
Станівці. Карта розташування: Україна
Станівці
Станівці
Станівці. Карта розташування: Чернівецька область
Станівці
Станівці
Мапа
Мапа

Стані́вці (рум. Stăneşti) — село в Україні, у Тарашанській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Назва[ред. | ред. код]

В історії знане за назвою Станівці на Сереті. Збереглася легенда про походження назви поселення: нібито під час битви молдавського війська Штефана Великого з загонами польського короля Яна Ольбрахта відзначився воїн Стенеску. Після перемоги господар подарував йому землю, де зараз і розташовані Станівці.

За іншою версією назва поселення має слов'янське походження і походить від слова «стен» та означає «військовий табір».

Географія[ред. | ред. код]

Станівці розташовані у південно-східній частині Чернівецького району на автошляху обласної категорії.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в XVII столітті.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації старого району, село увійшло до складу нового Чернівецького району[1].

Населення[ред. | ред. код]

Налічує понад 2700 мешканців, переважно румуни.

Відомі люди[ред. | ред. код]

В усі часи Станівці славилися талановитими музикантами, колекціонерами народних мелодій, аматорами народних театрів. Ансамбль сопілкарів, створений Алексою Постеукою на фестивалі аматорського мистецтва у Києві здобув бронзову медаль, сурмачі на чолі із Д. Миколайчуком були призерами обласного фестивалю «Біля золотих джерел», Парасковія Пілат на міжнародному фестивалі (1987 р.) здобула призове місце за гру на дримбі. У селі пам'ятають родинні династії музикантів: Ісака і Корнелія Постевків, Касіяна Плантуса, Цуркана, Драгоша Постевки.

Герб[ред. | ред. код]

Соловей на сопілці, що зображений на гербі села, символізує музичні таланти станівчан. А образ цієї пташки — це символ людського щастя, співучості і красномовства. Він є провісником весни.

Срібний яблуневий цвіт із золотим листям на гербі символізує родючі сади. З давніх-давен сільчани віддають перевагу вирощуванню яблук різних сортів, навесні по всьому селу цвітуть яблуні, цей цвіт символізує радість життя, відновлення та надію на врожай.

В селі працює підприємство з випалювання керамічної цегли (збудоване наприкінці 1960-х років). Це єдиний завод даного напрямку на Глибоччині.

Фотографії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]