Станін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станін.

Станін (англ. stannite, нім. Stannin m) – мінерал класу сульфідів, групи халькопіриту. Сульфід міді, заліза й олова координаційної будови. Руда олова. Назва – від лат. stannum – олово (F.S.Beudant, 1832). Син. – олов’яний колчедан, блиск олов’яно-мідний, каситеролаприт, станіт.

Опис[ред.ред. код]

Формула: Cu2FeSnS4.

Містить (%): Cu – 22-31%; Fe – 1-14%; Sn – 22-28%.

Домішки: Zn (до 11%), Jn (до 2%), Ag (до 1%), Cd (до 1,5%), Sb (до 3%) і Рb (до 2%).

Особливі назви отримали різновиди з високим вмістом Zn (кестерит) і Іn (сакураїїт). Сингонія тетрагональна. Скаленоедричний вид. Форми виділення: псевдотетраедричні кристали, зливні тонкозернисті аґреґати. Зустрічається у вигляді щільних дрібнозернистих скупчень, прожилків, облямівок навколо зерен каситериту, мікроскопічних вкраплеників в інш. мінералах. Кристали рідкісні. Спайність недосконала по (110) і (001). Густина 4,3-4,5. Тв. 3-4. Колір сталево-сірий з зеленуватим відтінком, залізо-чорний. Блиск металічний. Риса чорна. Злом нерівний. Непрозорий. Крихкий. Немагнітний. Напівпровідник. Рідкісний. Супутні мінерали: каситерит, тетраедрит, ґаленіт, арсенопірит, сфалерит, халькопірит, пірит, бляклі руди. Гідротермальний мінерал оловорудних, вольфрамових, поліметалічних родовищ.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Знахідки: Циновєц (Чехія), Корнуолл (Великобританія), Аточа, Льяльягуа, Оруро, Потосі (Болівія), копальня Оонах (о.Тасманія, Австралія), Забайкалля, Якутія (РФ).

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • станін І (різновид станіну, гексастанін з більшим ніж звичайно вмістом міді. Формула: Cu3Fe2SnS4. Продукт розпаду сульфідів.),
  • станін ІІ (1. Ізостанін – мінерал, одержаний в результаті нагрівання станіну; сингонія кубічна. 2. Кестерит.),
  • станін ІІІ (анізотропний станін з ізотропними ділянками; за рентгенограмою близький до станіну І; знахідки: родов. Каргуайколло, Болівія),
  • станін IV (близький до бляклих руд, ізотропний, знахідки: родов. Каргуайколло, Болівія).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]