Станіслав Барея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Барея
Stanisław Bareja
Дата народження 5 грудня 1929(1929-12-05)
Місце народження Варшава, Польща
Дата смерті 14 червня 1987(1987-06-14) (57 років)
Місце смерті Ессен, ФРН
Поховання Czerniaków Cemeteryd
Громадянство Польща
Alma mater Кіношкола в Лодзі
Професія кінорежисер
Нагороди
Командорський хрест ордена Відродження Польщі
IMDb ID 0054402
CMNS: Станіслав Барея у Вікісховищі

Станіслав Сильвестр Барея (пол. Stanisław Sylwester Bareja) (нар. 5 грудня 1929 у Варшаві, пом. 14 червня 1987 в Ессені ) — польський кінорежисер, кіносценарист і актор.

12 листопада 2008 року журнал Film оголосив його найкращим комедійним режисером століття.[1]

1989 року закінчив І Загальноосвітній ліцей ім. Стефана Жеромського у Єленій-Ґурі. В жовтні того ж року почався навчатися у кіношколі в Лодзі на режисерському факультеті. Закінчив навчання 1954 року, проте не склав екзамени. 1959 року представив як дипломну роботу короткометражний фільм «Gorejące czapki», проте його не було зараховано. Диплом магістра мистецтва отримав аж 24 квітня 1974 року, коли представив як дипломну роботу свій фільм «Mąż swojej żony» і здав на «добре» випускний екзамен.

Від 1960 року знімав фільми, насамперед комедії. Також був творцем багатьох телевізійних серіалів.

Був одружений з Ганною Котковською-Барея, мистецьким критиком.

Брав участь у антикомуністичній опозиції. Гараж його будинку був фотолабораторією для підпільного видавництва. Перевіз на даху свого авто через кордон величезну друкарську машину. Також допомагав опозиціонеру Збігнєву Буякові, котрий переховувався від влади[2].

Помер від інфаркту. Похований на Черняковському кладовищі.

6 жовтня 2011 року отримав зірку на Алеї зірок у Лодзі[3].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Зірка Станіслава Бареї на Алеї зірок у Лодзі.
Надгробна таблиця Станіслава Бареї на Черняковському кладовищі у Варшаві

Режисер[ред. | ред. код]

  • Zmiennicy, 1986
  • Alternatywy 4 1983
  • Miś, 1980
  • Co mi zrobisz, jak mnie złapiesz?, 1978
  • Brunet wieczorową porą, 1976
  • Niespotykanie spokojny człowiek, 1975
  • Nie ma róży bez ognia, 1974
  • Poszukiwany poszukiwana, 1972
  • Przygoda z piosenką, 1968
  • Małżeństwo z rozsądku, 1966
  • Kapitan Sowa na tropie 1965
  • Żona dla Australijczyka, 1963
  • Dotknięcie nocy, 1961
  • Mąż swojej żony, 1960

Сценарист[ред. | ред. код]

  • Zmiennicy 1986
  • Alternatywy 4 (1983)
  • Miś, 1980
  • Co mi zrobisz, jak mnie złapiesz?, 1978
  • Brunet wieczorową porą, 1976
  • Nie ma róży bez ognia, 1974
  • Poszukiwany poszukiwana, 1972
  • Przygoda z piosenką, 1968
  • Barbara i Jan (1964), з Єжи Зярняком
  • Mąż swojej żony, 1960, з Єжи Юрандотом

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список лауреатів конкурсу Złote kaczki. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 24 грудня 2012. 
  2. Stanisław Bareja nieznany opozycjonista
  3. Oto syn Barei. Słynny chłopiec z «Misia». Jan Bareja odsłonił gwiazdę swojego taty.

Посилання[ред. | ред. код]