Станіслав Галлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Галлер
Народився 26 квітня 1872(1872-04-26)[2][4]
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 1940[1][2][…]
Харків, Українська РСР, СРСР
·розстріл
Країна  Республіка Польща
Діяльність офіцер, політик
Галузь військова служба[5]
Знання мов польська[1][5]
Учасник Перша світова війна
Суспільний стан шляхтич[d][5][5][…]
Військове звання генерал
Партія Camp of Great Polandd
Рід Hallersd
Батько Władysław Haller von Hallenburgd
Нагороди
Королівський угорський орден Святого Стефана орден Залізної Корони орден Зірки Румунії Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі Командорський хрест ордена Відродження Польщі Commander of the Order of Military Virtue срібний хрест ордена Virtuti Militari Knight grand cross of the order of the crown of Italy Військовий Хрест Карла

Станіслав Галлер де Галленбург (пол. Stanisław Haller de Hallenburg; 26 квітня 1872, Полянка Галлера, Подгорського Повіту — квітень 1940[6], Харків, УРСР) — польський військовий діяч, генерал. Двоюрідний брат генерала Юзефа Галлера.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1894—1918 роках перебував на службі в армії Австро-Угорщини, був комендантом фортеці Краків, полковник.

У 1918 році вступив в польську армію. Під час радянсько-польської війни 1920 командував оперативною групою, яка успішно діяла під Львовом проти 1-ї кінної армії С. М. Будьонного. Оперативна група Галлера успіщно діяла в битві на Німані, після якої армія Будьонного була змушена відступити за Південний Буг.

З 20 вересня 1920 командував 6-ю армією. Брав участь у битві на Німані. Був нагороджений орденом «За військову доблесть» 2-го ступеня (один з 19 нагороджених орденом цього класу в 1920—1939 рр.). Генерал дивізії.

У 1923—1925 і в травні 1926 займав пост начальника Генерального штабу. Після приходу до влади в 1926 році Юзефа Пілсудського, будучи його політичним опонентом, вийшов у відставку.

Автор книги «Народ і армія», а також роботи про переворот Пілсудського у Варшаві в травні 1926 року.

Після вторгнення СРСР до Польщі в 1939 заарештований органами НКВС і поміщений в Старобільський табір. У 1941 глава польського уряду в Лондоні генерал Владислав Сікорський, який не знав про загибель Галлера, планував призначити генерала командувачем військ, що формувалися в СРСР, але, за офіційною радянською версією, його не вдалося розшукати.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б NUKAT — 2002.
  4. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  5. а б в г д Czech National Authority Database
  6. за найбільш поширеною версією «Катинського розстрілу»

Посилання[ред. | ред. код]