Станіслав Матеуш Жевуський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портрет Станіслава Матеуша Жевуського

Станіслав Матеуш Жевуський (пол. Stanisław Mateusz Rzewuski, 1662 — 4 листопада 1728, Львів) — польський державний і військовий діяч із роду Жевуських, полковник коронного війська (1690), крайчий великий коронний (1702), референдар великий коронний (1703), польний гетьман коронний (1706—1726), великий гетьман коронний (1726), воєвода підляський (1726—1728) і белзький (з 14 червня 1728), староста холмський, дроговизький, клодавський, новосельський (певне, з 1699) та любомльський.

Герб Кривда

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1662 р., син львівського підвоєводи і коронного надвірного підскарбія Міхала Флоріана Жевуського (пом. 1687) і Ганни Дзержківни. Можливо, навчався в колегіумі єзуїтів у Львові.

У 1699 році виступив послом до Османської імперії[1] для ратифікації Карловицького договору, за яким Османська імперія повернула Поділля до складу Речі Посполитої.

18 грудня 1718 року[2] (менш ймовірно, 1720) р. купив Підгорецький замок разом із навколишніми селами в сина польського короля Яна ІІІ Собеського - Константія Собеського; 1719 року Олесько з прилеглими селами — в іншого королевича Якуба Людвіка Собеського. Був власником Паволочі. У Львові купив у Собеських «королівську» кам'яницю на площі Ринок.

12 жовтня 1726 р. призначений великим гетьманом коронним, але не мав можливості виконувати обов'язки. Нагороджений Орденом Білого Орла[3]. На цій посаді був патроном Григора Орлика.[4]

При гетьманському дворі у Підгірцях діяв вокальний ансамбль із 13 італійських та польських музикантів, серед них Каміла Пола, Джованна Ґраціола, Яніна Вєцьковська, сопрано Стефан Ярошевич, контральти Казімеж Древновський і Бартоломео Страпарапа, бас Марчін Папроцький і придворний гобоїст Помпео Періні. Репертуар, який виконувався при дворі Жевуського, складався з опер італійського капельмейстра Джованні Антоніо Ріцері.[5]

Помер у власній кам'яниці у Львові 4 листопада 1728 року після тривалої хвороби. Наказав поховати себе в костелі кармелітів у Роздолі.

Родина[ред. | ред. код]

Станіслав Матеуш Жевуський був одружений двічі. У 1690 році першим шлюбом одружився з Доротеєю Цетнер.

Друга дружина з 1694 року — Людвіка Елеонора (пом. 1749), донька чернігівського підчашого Каспара Куніцького і Маріанни з Беневських. Діти:

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Gliwa, Andrzej (1 січня 2003). Poselstwo Stanisława Mateusza Rzewuskiego do Turcji w 1699 roku/Stanisław Mateusz Rzewuski as an Envoy to Sublime Porte in 1699. Balcanica Posnaniensia t. XIII, Acta et Studia. Процитовано 15 лютого 2023.
  2. Link-Lenczowski A. Rzewuski Stanisław Mateusz h. Krzywda (1662—1728)… — S. 158. (пол.)
  3. Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008. — 2008. — S. 216. (пол.)
  4. Борщак І. Великий мазепинець Григор Орлик. — К. : Український письменник, 1996. — С. 135. — ISBN 5-333-01467-1. (Ню Йорк: Восьмий курінь УПС ім Григора Орлика, 1972. — С. 20.)
  5. Bieńkowska, Irena (1 січня 2017). Listy muzyków Stanisława Mateusza Rzewuskiego (1662˗1728) do Giovanniego Antonia Ricieriego (Letters of Musicians Employed by Stanisław Mateusz Rzewuski (1662–1728) to Giovanni Antonio Ricieri), „Polski Rocznik Muzykologiczny” XV, 2017, s. 148–168. Процитовано 15 лютого 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]