Станіслав Понятовський (підскарбій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станіслав Понятовський
Stanisłaŭ Paniatoŭski. Станіслаў Панятоўскі (1788).jpg
Народився 23 листопада 1754(1754-11-23)
Варшава
Помер 12 лютого 1833(1833-02-12) (78 років)
Флоренція
Національність поляк
Титул князь
Конфесія католик
Дружина Касандра Лючі
Діти 3 сини та 2 доньки
Ciolek.png

Станіслав Понято́вський (пол. Stanisław Poniatowski; 23 листопада 1754, Варшава — †12 лютого 1833, Флоренція) — польський політичний магнат князь, політичний діяч.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з впливового роду Понятовських. Син Казимира Понятовського, великого коронного підкоморія, та Аполонії Устщицької. Племінник останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського. Навчався у пансіонаті, де викладали італійські монахи, а у 1766–1769 роках — у школі юних лицарів. З 1770 року був гвардії полковником, а з 1776 року — генерал-лейтенантом коронних військ, член просвітницької (Едукаційної) комісії, член сейму від Варшавського воєводства. Часто подорожував Європою. Був в Австрії, Франції, Англії, Італії. У 1778 році король Станіслав-Август подарував йому два найбагатше староства Польщі — Богуславське і Канівське. Агенти князя скупили на Правобережній Україні величезні ділянки запущених земель, зокрема й Корсунь, який став новою резиденцією Понятовського. Згодом стає підскарбієм литовським.

У 1781-1783 роках на одному з островів, що на р. Рось, згідно з його наказом був побудований дерев'яний будинок (архітектор Ж. А. Мюнц), а у 1787–1789 роках — Кам'яний палац (архітектор Я. Д. Ліндсей). У 1787–1788 роках у Корсуні були засновані фабрики з виробництва сукна, замші, шовку, селітри. У с. Таращі — скляний завод з цехом дзеркал. У с. Сахнівці — гуральня та тютюнова фабрика з плантаціями винограду і тютюну. За наказом Понятовського був створений табун породистих коней.

Спільно з Ж. А. Мюнцец Станіслав Понятовський розробив план забудови Корсуня. Селяни були переведені з панщини на оброк, частина селян була переведена у положення довічних орендарів, були впроваджені змішані адміністративні суди за участю селянських виборних, організована каса взаємодопомоги для погорільців, відкрито лікарню і школу танців.

Корсунський палац вважався самим розкішним з магнатських палаців в Україну. Навесні 1787 року у Корсуні перебували польський король Станіслав-Август і австрійський імператор Йосиф ІІ, який подорожував під ім'ям «графа Фалькенштейн».

У 1790 році Станіслав Понятовський відійшов від справ і оселився в Італії, побудувавши розкішну віллу в Римі. Тут він займався археологічними розкопками, будівництвом і поповнював свою колекцію мистецтв. У 1799 році він став почесним членом Римської Академії мистецтв Св. Луки.

Через деякий час після третього поділу Польщі, у 1797 році Станіслав Понятовський приїхав на Корсунщину, де застав свої маєтки в жахливому стані. Втрати були непоправними, і він змушений був продати своє українське староство, зокрема Корсунське, російському уряду. Після цього оселився у Флоренції, де і жив до кінця своїх днів. Похований у соборі св. Петра у Флоренції.

Родина[ред.ред. код]

У 1806 або 1807 році одружився на жінці шевця Касандрі Люці. Мав 2 дочок — Ізабеллу і Констанцію та 3 синів — Кароля, Йозефа і Міхала. Нащадки Понятовського носять спадковий князівський титул і родове ім'я Понятовський ді Монте Ротондо.

Джерела[ред.ред. код]

  • Henryk Schmitt, Dzieje Polski XVIII i XIX wieku, t. II, Kraków 1867, s. 56.