Станіслав Улям

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станіслав Улям
Stanisław Ulam
Stanislaw Ulam.tif
Станіслав Улям (близько 1945 року)
Народився 13 квітня 1909(1909-04-13)
Львів
Помер 13 травня 1984(1984-05-13) (75 років)
Санта-Фе, США
Місце проживання Львів
Громадянство США США
Галузь наукових інтересів Математика
Alma mater Львівська політехніка
Науковий керівник Володимир Стошек
Казимир Куратовський
Відомі учні Джордж Естабрук (George Estabrook)
Леонард Ґалахер (Leonard Gallagher)
Едвард Говорка (Edward Howorka)
Селестіно Мендес (Celestino Mendez)
Відомий завдяки: Манхеттенський проект
Теорема Борсука — Улама

Станісла́в У́лям (пол. Stanisław Ulam, англ. Stan Ulam) (13 квітня 1909, Львів — 13 травня 1984, Санта-Фе, США) — польський та американський математик єврейського походження, який народився та почав свою професійну діяльність у Львові.

Біографія[ред.ред. код]

Станіслав Улям народився в сім'ї львівського адвоката Юзефа Уляма, нащадка переселенців з Венеції.

    Мій батько, Джозеф Улам, був юристом. Він народився у Львові, Польща, 1877 року. На момент його народження місто було столицею провінції Галіція, частини Австро-Угорської імперії. Коли я народився в 1909 році це було ще незмінним.

    Його батько, мій дід, був архітектором і будівельним підрядником. Наскільки я знаю, мій прадід приїхав до Львова з Венеції.
    Моя мати, Ганна Ауербах, народилася в Стрию, невеликому містечку близько шістдесяти миль на південь від Львова, біля Карпатських гір. Її батько був промисловцем, який займався сталлю і був представником заводів в Галіції та Угорщині.[1].

Оригінальний текст (англ.)

    My father, Jozef Ulam, was a lawyer. He was born in Lwow, Poland, in 1877. At the time of his birth the city was the capital of the province of Galicia, part of the Austro-Hungarian Empire. When I was born in 1909 this was still true.
    His father, my grandfather, was an architect and a building contractor. I understand that my great-grandfather had come to Lwow from Venice.
    My mother, Anna Auerbach, was born in Stryj, a small town some sixty miles south of Lwow, near the Carpathian Mountains. Her father was an industrialist who dealt in steel and represented factories in Galicia and Hungary.

Станіслав з дитинства мав потяг до точних наук, мало не з 10-ти років почав самостійно читати книжки з математики — Леонарда Ейлера, Анрі Пуанкаре, Гуґо Штейнгауза, захопився теорією відносності Альберта Ейнштейна і навіть непогано в ній розібрався, що створило йому репутацію вундеркінда. В 1927 році Станіслав записався до Львівської Політехніки, де на лекціях професора К. Куратовського захопився теорією множин і своїми успіхами у цій галузі привернув до себе увагу Станіслава Мазура і Стефана Банаха і згодом почав брати участь у легендарних засіданнях Львівської Математичної школи у кав'ярні «Шотландській».

В 1927 році у віці 18 років Улям пише, а в 1929 році оприлюднює в Fundamenta Mathematicae свою першу статтю, а в 19311932 роках вже робить доповіді на міжнародних конгресах математиків, звертаючи на себе увагу провідних математиків світу. У 1932 році Улям захищає магістерську, а роком пізніше докторську працю у Львівській Політехніці. В 1934 році він почав листування з Джоном фон Нейманом, а після зустрічі з ним у 1935 році в Варшаві прийняв його запрошення до Прінстонського університету. У США Улям відвідує лекції Альберта Ейнштейна, знайомиться з Норбертом Вінером, Германом Вейлем, Біркгофом та багатьма іншими талановитими науковцями, які у наступні 30-50 років уособлювали досягнення світової науки. В 1938 році Улям одержує імміграційну візу до США, а у серпні 1939, за тиждень до початку війни, відпливає разом з молодшим братом до США.

З 1940 Станіслав Улям працює в університеті в Медісон, штат Вісконсин, де плідно співпрацював з С. Евереттом (C. J. Everett) в галузі теорії груп. Невдовзі, після зустрічі весною 1943 року з фон Нойманом, Улям одержує запрошення від Ганса Бете до лабораторії в Лос-Аламос для участі у Манхеттенському проекті (проектування атомної бомби). В Лос-Аламос Станіслав Улям інтенсивно співпрацює з Енріко Фермі та Річардом Фейнманом і безпосередньо з Едвардом Теллером, вже на майбутнє, над водневою бомбою. Після випробування атомної бомби Улям на деякий час відходить з лабораторії Лос-Аламос і працює у Каліфорнійському університеті. Але гонка озброєнь між США і СРСР повертає його до проекту водневої бомби. На той час він виконує разом з Еенріко Фермі та Дж. Паста низку робіт з комп'ютерного моделювання нелінійних процесів та візуалізації результатів. Практично роботу над проектом американської водневої бомби очолює тріумвірат: Едвард Теллер, Станіслав Улям та Георгій Гамов. Внесок Уляма у проект був настільки значним, що Едвард Теллер вимушений був взяти його співавтором патенту на термоядерну бомбу.

Після успішного випробування водневої бомби 1 листопада 1952 Улям намагається побудувати теорію керованих термоядерних реакцій та захоплюється проблемами ядерних ракетних двигунів. Один за другим ідуть з життя його вчителі і колеги: у 1945 — Стефан Банах, у 1955 — Енріко Фермі, а у 1957 — Джон фон Нейман. У 1960 уряд США припиняє фінансування проектів ядерних ракетних двигунів. Але перед Улямом нові задачі — досягнення молекулярної біології (відкриття ДНК) відкривають перспективи застосування математичних методів у біології. Станіслав Улям з головою занурюється у таку нову і таку знайому тематику. Є досвід, є ідеї, бракує тільки часу. Незадовго до смерті Улям інтенсивно працює над теорією програмування для біології і створенням нової мови програмування для розв'язування біологічних задач. В 1965 Улям остаточно покидає Лос-Аламос і в 1967 стає професором і деканом математичного факультету університету штату Колорадо.

В ці роки він публікує декілька робіт філософського характеру: у 1960 — A Collection of Mathematical Problems («Збірка математичних проблем»), де окреслив низку найближчих задач тогочасної математики та шляхів їх розв'язання; у 1967 спільно з ще одним учнем Штейнгауза, Марком Кацем, статтю для Британської енциклопедії (Encyclopaedia Britannica) «Математика і логіка: ретроспектива і перспектива», яка пізніше видається окремою книгою; і врешті переклав і впорядкував знаменитий зошит з «Шотландської» — збірку ідей, проблем і рішень, які обговорювались і нотувалися у зошиті львівськими математиками у кав'ярні «Шотландській» у Львові. Цю книгу було видано у 1981 році під назвою «Шотландська книга: Математика з Шотландського кафе»[2] (The Scottish Book: Mathematics from the Scottish Cafe). У 1976 побачила світ автобіографічна книга Станіслава Уляма «Пригоди математика» — картини з життя тогочасної еліти фізики і математики очима сучасника. З 1975 Улям остаточно виходить на пенсію, хоча час від часу читає цикли лекцій на запрошення американських та європейських університетів.

Станіслав Улям раптово помер 13 травня 1984 року у Санта-Фе поблизу Лос-Аламосу. Дружина поховала його у Парижі на цвинтарі Монмартр.

Див. також[ред.ред. код]

  1. Stanislaw Ulam, Adventures of a Mathematician
  2. R. Daniel Mauldin, ред. (1981). The Scottish Book: Mathematics from the Scottish Café (Including selected papers presented at the Scottish Book Conference held at North Texas State University, Denton, Tex., May 1979). Boston, Mass.: Birkhäuser. с. xiii+268 pp. (2 plates). ISBN 3-7643-3045-7. MR 666400. 

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Кац М., Улам С. Математика и логика. Ретроспектива и перспектива. — М.: Мир, 1971. — 254 с.
  • Улам С. Нерешенные математические задачи. — М.: Наука, 1964. — 168 с.
  • Улам С. Приключения математика. — Ижевск: РХД, 2001. — 272 с.

Література[ред.ред. код]

  • Los Alamos Science 15/1987 — спеціальний номер повністю присвячений життю і діяльності Станіслава Уляма.
  • Los Alamos Science 2/1982 — ще про Станіслава Уляма

Посилання[ред.ред. код]