Станіслав Ходецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Ходецький
Народився 15 століття
Ходеч, Бжесць-Куявське воєводство, Великопольська провінція, Корона Королівства Польського
Помер 30 квітня 1529[1]
невідомо або Краків, Королівство Польське
Країна  Королівство Польське
Діяльність дипломат
Посада великий маршалок коронний[1], польний гетьман коронний, польний гетьман коронний, подільські воєводи, теребовлянський староста[d], галицький старостаd, Кам'янецький староста[d], львівський староста[d], староста любашівскийd і львівський каштелян
Рід Ходецькі
Батько Станіслав з Ходча

Станіслав Ходецький (пол. Stanisław Chodecki z Chodcza; ?, Ходеч — 1529) — польський шляхтич, військовий та державний діяч Королівства Ягеллонів, дипломат.

Біографія[ред. | ред. код]

Варіант гербу Огоньчик

Батько — Станіслав з Ходча, мати — дружина батька Барбара з Пільчі (Пілєцька, донька краківського каштеляна Яна Пілєцкого).

Командував земськими військами на Русі в 1492 і на Поділлі в 1494 році. Брав участь в Пйотркувському сеймі 1493 року, яки призначив його збирачем податків Галицької землі. Був призначений каштеляном львівським наступним «великим сеймом».[2] Брав участь у поході короля Яна Ольбрахта. У 1498 році обороняв кордон по річці Сян від татар. Влітку 1502 року перебував у замку Кам'янця-Подільського, докладав зусиль для його зміцнення, забезпечення озброєнням, амуніцією.[2] У жовтні 1502 року зі Львова доповідав королю про напад Штефана ІІІ, який захопис прикордоння, пересунув кордон на пів-милі від Галича. У 1506 році:

  • 2 березня сейм у Любліні надав права гетьмана разом з Миколаєм Каменецьким; в березні, перед виїздом до ВКЛ, у Парчеві король призначив його разом з львівським латинським арцибіскупом Бернардом Вільчеком послами до Молдавії (відомості про місію відсутні)
  • розгромив молдавські війська під Хотином (за іншими даними, відомість неточна)
  • організував дебати по обранню сейму.

У 1509 році обороняв Кам'янець-Подільський і Галич від нападу молдавських військ. Брав участь в переговорах про мир Польщі з Молдовою в Кам'янці в 1510 році після поразки молдавських військ на р. Дністер у 1509 р.. Був у складі дипломатичної делегації з Єжи Крупським, Яном Лаським, Петром Томіцьким 23 січня 1510 р. при укладанні Мирної угоди між польським королем Сигізмунтом І та молдавським господарем Богданом III через заступництво угорського короля Владислава II[3][4][5][6].

28 квітня 1512 року здобув велику перемогу над татарами в битві під Вишневцем. Після Віденського конгресу 1515 року став прихильником Габсбургів. У 1518 році керував урочистою коронацією польської королеви Бони Сфорца. Зазнав нищівної поразки від татарської орди у битві під Сокалем 1519 року.

1529 року, незважаючи на похилий вік, брав участь у Варшавському сеймі. Помер вранці 30 квітня 1529 року в Кракові. 9 травня 1529 року відбулась поховальна церемонія, які супроводжувались значною «маніфестацією» на його честь за участі біскупів, пралатів, війська. Після цього оршак з тілом вирушив в напрямку Галича. Правдоподібно, був похований в Рогатині. Його величезний спадок одідичили брат Отто, сестри.

Посади[ред. | ред. код]

Польний гетьман коронний[7], в 14921499 і 15011505 рр., маршалок великий коронний з серпня 1505 року, львівський каштелян, генеральний староста Русі (призначений 13 квітня 1501) , воєвода подільський.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. GąsiorowskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 79. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  2. а б Pociecha Władysław. Chodecki Stanisław, h. Powała (†1529)… — S. 352.
  3. (пол.)«Historia dyplomacji polskiej», tom I, połowia X w.- 1572, Warszawa, 1982 — s.618.
  4. (пол.)«Codex diplomaticus Regni Poloniae et Magni Ducatus Lituaniae». wydał Maciej Dogiel, T.1 cz.1-2, Wilno, 1858 — s.606-610.
  5. (пол.)Katarzyna Niemczyk, «Problem Pokucia, spornego terytorium polsko-mołdawskiego w końcu XV i początku XVI wieku», w: Studia Historyczne, R. LVII (2014), s.173.
  6. (пол.)Zdzisław Spieralski, «Awantury mołdawskie», Warszawa, 1967 — s.71.
  7. Poczet hetmanów Rzeczypospolitej. Hetmani koronni pod redakcją Mirosława Nagielskiego. — Warszawa, 2005. — S. 391.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]