Стара Любовня
| Місто Стара Любовня словац. Stará Ľubovňa |
|
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна |  Словаччина |
| Край | Пряшівський |
| Округ | Стара Любовня |
| Перша згадка | 1292 |
| Населення | 16 338 |
| Площа | 30,79 км² |
| Географічні координати | |
| Висота над рівнем моря | 545 м |
| Місцева влада | |
| Адреса | Mestský úrad
Obchodná 1 064 01 Stará Ľubovňa |
| Веб-сторінка | http://www.staralubovna.sk/ |
| Староста | Міхал Біґаніч |
| Карта | |
  Стара Любовня
|
|
Стара Любовня (словац. Stará Ľubovňa) — місто на Спиші над р. Попрадом, розташоване на півночі східної Словаччини на укр.-словацько-поль. етнічному пограниччі. Адміністративний центр Старолюбовнянського округу. Старолюбовнянський округ в 1961 р. мав 26 укр. сіл з 14 400 меш. (на всіх 44 з 37 400 меш.).
Зміст |
[ред.] Історія
Вперше згадується у 1292 році. У 1412 — 1772 Стара Любовня була гол. м. 15 спиських міст, відданих 1412 угорським королем Жигмонтом Польщі. 8. 11. 1918 тут створилася Народна рада місцевих русинів-українців, яка висловилася за приєднання до Укр. держави.
[ред.] Культура
Середньовічний замок, музей, скансен, гімназія. У місті є 3 римо-католицькi костели: костел св. Мікулаша з кінця 13 ст., костел св. Петра і Павла з 1999 р., костел св. Йозефа з 1943 р., греко-католицька церква, православна та протестантська громади міста свої церкви будують.
[ред.] Населення
У місті проживає 16 338 осіб.
Національний склад населення:
- словаки — 89,15 %
- цигани (роми) — 5,97 %
- русини — 1,48 %
- українці — 1,00 %
- чехи — 0,64 %
- поляки — 0,14 %
- угорці — 0,13 %
Склад населення за приналежністю до релігії:
- римо-католики — 67,65 %,
- греко-католики — 22,20 %,
- православні — 1,61 %,
- протестанти (еванєлики) — 0,81 %,
- не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви — 5,01 %
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
[ред.] Посилання
- Стара Любовня
- Стара Любовня - недороге житло
- Стаття Lubowla у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том V (Kutowa Wola — Malczyce) з 1884 року (пол.)
