Стара рушниця (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стара рушниця
Le Vieux Fusil
Жанр драма / трилер / військовий
Режисер Робер Енріко
Продюсер П'єр Каро
Сценарист Робер Енріко
Паскаль Жарден
Клод Вейо
У головних
ролях
Філіпп Нуаре
Ромі Шнайдер
Оператор Етьєн Беккер
Композитор Франсуа де Рубе
Кінокомпанія Les Productions Artistes Associés
Mercure Productions
TIT Filmproduktion GmbH
Дистриб'ютор United Artists
Тривалість 103 хв.
Мова французька / німецька
Країна Франція Франція
 ФРН
Рік 1975
Дата виходу 22 серпня 1975 (Франція)
IMDb ID 0073864
Рейтинг MPAA: R / IMDb: 7.8/10 stars

«Стара рушниця» (фр. Le Vieux Fusil) — кінофільм спільного французько-німецького виробництва поставлений режисером Робером Енріко у 1975 році. Головні ролі виконали Філіпп Нуаре та Ромі Шнайдер. У 1976 році фільм отримав премію «Сезар» у категорії Найкращий фільм.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія стрічки відбувається у 1944 року в місті Монтобані, Франція. Хірург місцевої лікарні Жульєн Дандьє (Філіпп Нуаре), некривдний товстун, лікар-гуманіст, що лікує і бійців Опору, і колабораціоністів з міліції, розуміє, що скоро місто звільнять союзники, що вже висадилися у Нормандії. Він посилає дружину (Ромі Шнайдер) і доньку до свого родового замку Барбері, а коли приїжджає їх відвідати, з жахом виявляє тіла мирних жителів, убитих прямо в церкві, знаходить застрелену доньку і спалену з вогнемета дружину. У замку засів загін СС. Збожеволілий від горя Жульєн знаходить дідівську рушницю і ламає опори моста, гітлерівці опиняються в пастці. У село приїжджає партизанська розвідгрупа, але месник обманює їх, кажучи, що усі німці поїхали. Прекрасно знаючи усі таємні ходи замку, доктор один вступає в бій з цілим загоном, винищуючи усіх німців. Останніми він топить двох солдатів в криниці і, оволодівши вогнеметом, спалює німецького гауптштурмфюрера, заразом підпалюючи замок. Паралельно ретроспекцією проходять спогади про довоєнне життя сім'ї.

В ролях[ред. | ред. код]

 Актор(ка)   Роль 
Філіпп Нуаре Жульєн Дандьє
Ромі Шнайдер Клара Дандьє
Жан Буіс Франсуа
Йоахім Ганзен гауптштурмфюрер СС
Роберт Гоффман унтерштурмфюрер СС
Карл Мікаель Воглер доктор Мюллер
Мадлен Озере мати Жульєна
Каролін Бономм Флоранс Дандьє, 8 років
Катрін Делапорт Флоранс Дандьє, 13 років
Антуан Сен-Жон солдат, вбитий на кухні
Жан-Поль Сізіф командир загону міліції

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації фільму
Рік Нагорода Категорія Номінант Результат
1976 Премія «Сезар» Найкращий фільм Стара рушниця Перемога
Найкращий режисер Робер Енріко Номінація
Найкращий актор Філіпп Нуаре Перемога
Найкраща акторка другого плану Жан Буіс Номінація
Найкращий оригінальний або адаптований сценарій Робер Енріко, Паскаль Жарден Номінація
Найкращий оператор Етьєн Беккер Номінація
Найкраща музика до фільму Франсуа де Рубе Перемога
Найкращий монтаж Єва Зора Номінація
Найкращий звук Бернар Обі Номінація
Давид ді Донателло Найкращий іноземний актор Філіпп Нуаре Перемога

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Ідеєю сюжету послужила різанина в Орадур-сюр-Глан, коли панцер-гренадерський батальйон Ваффен-СС «Фюрер» дивізії «Дас Райх» вирізав населення однойменного села: чоловіків, жінок і дітей (всього 642 жертви), що стало наймасовішим вбивством цивільних, скоєних німецькими військами на французькій території за всю історію Франції. Дивізія «Дас Райх» йшла з Півдня Франції на підмогу німецьким військам, борцям в Нормандії, і на всьому шляху піддавалася постійним нападам партизанів.
  • Зйомки фільму проходили в населеному пункті Брюнікель департаменту Тарн і Гаронна і у місті Монтобан.
  • Після виходу фільму Філіпп Нуаре став першим актором, що отримав премію «Сезар» за найкращу чоловічу роль.
  • Фільм став останньою роботою композитора Франсуа де Рубе[fr], який помер через три місяці після виходу фільму. На першій церемонії вручення премій «Сезар» йому посмертно вручили премію «Сезар» за найкращу музику, написану до фільму.

Посилання[ред. | ред. код]