Старець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Старець — у православ'ї це досвідчений, старолітній монах, священик чи мирянин, великий молитвенник, зразок покори, перший та правдивий послушник, часто будучи і єдиним. Старець — це учитель і наставник від Бога, прозорливець, якому відкриті помисли людей, що приходять до нього, та гріхи їхнього життя. Це той, до кого йдуть «виложити душу», виплакати своє горе, той, від кого чекають зцілення в хворобі і поради у важкій чи безвихідній ситуації. Прийнято, що людина, яка чинить за словом старця, завжди буває винагороджена: її життя міняється на краще, безвихідна ситуація вирішується, хвороба відступає. Іншими словами, старець — це живий святий, як правило, ясновидець, до якого приходять по пораду, настанову чи зцілення.

Найвідоміші православні старці 19—20 століття:



Див. також[ред.ред. код]

Література та посилання[ред.ред. код]