Старе Село (Гміна Олешичі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Село
Старе Село
пол. Stare Sioło

Координати 50°09′52″ пн. ш. 22°57′10″ сх. д. / 50.16444° пн. ш. 22.95278° сх. д. / 50.16444; 22.95278Координати: 50°09′52″ пн. ш. 22°57′10″ сх. д. / 50.16444° пн. ш. 22.95278° сх. д. / 50.16444; 22.95278

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Любачівський повіт
Гміна Олешичі
Населення 450 осіб (2006)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
Телефонний код (+48) 16
Автомобільний код RLU
Старе Село (Польща)
Старе Село
Старе Село
Церковний хор у Старому Селі.jpg
Хор Старого Села під час Шевченківських свят у 1940 році.

Старе Село (пол. Stare Sioło)  — село в гміні Олешичі Любачівського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

З 1975 по 1998 роки Старе Село адміністративно належало до Перемишльського воєводства.

Географічне положення[ред.ред. код]

Село розташоване на відстані 5 кілометрів на захід від центру гміни міста Олешичі, 11 кілометрів на захід від центру повіту міста Любачова і 70 кілометрів на схід від столиці воєводства  — міста Ряшіва.[1]

Історія[ред.ред. код]

Церква святих Косми і Дем'яна в Старому Селі[ред.ред. код]

В 1640[2] (за іншими даними — в 1844) році в селі збудовано церкву святих Косми і Дем'яна. Як наслідок повної виселення українців після акції «Вісла» в 1947 році її було частково знищено. У 80-х роках 20 століття цю парафіяльну церкву розібрано й на тому місці збудовано римо-католицький костел. При цьому знищено цвинтар, котрий був біля церкви.[3]

Населення[ред.ред. код]

За даними Володимира Кубійовича, процитованими Юрієм Гаврилюком в статті «Земля на українському обрії. Надсяння: Любачівський повіт. (З матеріалів до краєзнавчого словника.)», надрукованій в журналі «Над Бугом і Нарвою. Український часопис Підляшшя.» на сторінці 26 в № 6 (118) за XI–XII 2011 року, в 1939 році в селі проживало 3 380 мешканців, серед них 2 630, або 77,81% українців, 590 латинників, 100 гебреїв та 60 поляків (з числа котрих 30 осіб було поселено, як колоністів, в період між Першою та Другою світовими війнами).[3]

В 2006 році в селі проживало 450 мешканців.

Персоналії[ред.ред. код]

  • Бориско Ілько псевдо «Бук» (20 квітня 1922 — 2 березня 1945) — уродженець села (присілок Липина), стрілець 1-ї чоти сотні «Месники-2» куреня «Месники» Української Повстанської Армії. Загинув у бою із спецвідділом НКВС у с. Мриглоди(пол.)укр. Томашівського повіту (тепер село — в гміні Горинець-Здруй Любачівського повіту). Похований в селі Монастир(пол.)укр. Любачівського повіту.
  • Гарасимович Михайло на псевдо «Курай», «Курас» або «Курач» (10 жовтня 1922 — 2 березня 1945) — уродженець села (присілок Липина), стрілець 2-ї чоти сотні «Месники-2» куреня «Месники». В лавах УПА з 14 листопада 1944 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВС у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.
  • Курат Іван «Гук» (15 січня 1922 — 2 березня 1945) — уродженець села (присілок Липина), боєць 1-ї чоти сотні «Месники-2». В лавах УПА з 31 грудня 1944 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВС у селі Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.
  • Лихач Іван псевдо «Бурлака» (18 жовтня 1923) — уродженець села (присілок Липина), боєць куреня «Месники». Син Василя та Анни. В лавах УПА з листопада 1944 року, спочатку у сотні «Месники-1», пізніше — в «Месники-3». Після розформування сотні перебрався на північні землі Польщі. Виданий Василем Жуком, заарештований та засуджений на 15 років тюрми. Звільнений у 1956 році. Проживає на Перемишльщині.
  • Мох (Мах) Степан псевдо «Байда» (23 квітня 1922 — 1 серпня 1946) — уродженець села (присілок Липина), снайпер сотні «Месники-3». Закінчив 4 класи початкової школи. Рільник. В лавах УПА з весни 1945 року. Загинув у бою з солдатами Війська Польського (ВП) біля села Забіла Любачівського повіту. Похований в рідному с. Старе Село Любачівського повіту.
  • Псевдо «Орлик» (1924 — 02.1947) — уродженець села (присілок Липина), снайпер сотні «Месники-3». В лавах УПА від весни 1945 року. У вільні хвилини писав вірші. Загинув у бою з солдатами ВП.
  • Гудз Дмитро псевдо «Ворона» (1921 року народження) — уродженець села, інтендант сотні «Месники-1». В лавах УПА від осені 1944 року. Перейшов до американської окупаційної зони у Німеччині. Живе у Канаді.[4]
  • Табака Василь псевдо «Сизий» (21 січня 1925 — 1 серпня 1946) — уродженець села, стрілець сотні «Месники-3». Закінчив 4 класи початкової школи. Рільник. Загинув у бою з солдатами ВП біля с. Забіла Любачівського повіту. Похований у с. Старе Село Любачівського повіту.[2][4]
  • Псевдо «Довбуш» (1923 — 25 липня 1946) — уродженець села, кулеметник сотні «Месники-4». В лавах УПА від весни 1945 року. Загинув у бою з солдатами ВП у лісі біля Нового Села Любачівського повіту.
  • Псевдо «Мех», ім'я Іван (1922 — 02.1947) — уродженець села, стрілець сотні «Месники-3». Загинув у бою з солдатами ВП. Похований у с. Старе Село Любачівського повіту.
  • Псевдо «Пугач» (1928 року народження) — уродженець села, стрілець сотні «Месники-3». В лавах УПА з осені 1945 року. Подальша доля невідома.[4]
  • Дубик Василь (1922 року народження) — уродженець села, боєць УПА.
  • Дубик Іван (1926 року народження) — уродженець села, боєць УПА, брат Дубика Василя.[2]

Джерела, посилання та література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.