Старе місто (Баку)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Старе місто з палацем Ширваншахів і Дівочою вежею
Walled City of Baku with the Shirvanshah's Palace and Maiden Tower
a
Світова спадщина ЮНЕСКО
Iceri seher kollaj.jpg
Країна Азербайджан Азербайджан
Тип культурний
Критерії iv
Ідентифікатор 958
Регіонb Європа і Північна Америка

Історія реєстрації

Зареєстроване: 2000
24-та сесія
Загроза 2003–2009

a Назва, як офіційно зазначено у списку
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Старе місто або Внутрішнє місто (азерб. İçəri şəhər — Ічер́і Шех́ер) — історичний центр Баку. У грудні 2000 року Старе місто Баку, в тому числі Палац Ширваншахів і Дівоча вежа, стало першим місцем в Азербайджані визнаним за об'єкт всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Розташування[ред.ред. код]

«Ічері Шехер» розташований на невисокому пагорбі, біля берегів Каспійського моря. Він оточений кріпосними стінами, висота яких сягає 8-10 метрів, а ширина — 3,5 метри.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Баку
Баку на малюнку Е. Кемпфера 1630 року з атласу Хоффмана 1734 року

Ічері Шехер — одне з найбільш густонаселених місць Середнього Сходу. Розкопки археологів вказують на те, що район був заселений ще в бронзовому віці. До початку XIX століття власне цей квартал, населений кількома тисячами людей, і становив все місто Баку.

До того, як відбулося різке зниження рівня Каспію, кріпосні стіни омивалися морем. У фортеці збереглася велика кількість пам'ятників, що ілюструють практично всі періоди розвитку азербайджанського середньовічного зодчества[1] У самій фортеці були свої квартали, спочатку заселені за деякими загальними ознаками: Агшалварлилар (сім'ї тих, що вчинили хадж), Гямічілар («човнярі»), Арабачілар («візниці»), Амамчілар («банщики»), Сеідлар (нащадки пророка Мухаммеда), Джухуд-Зейналлилар (єврейський квартал) та ін.[2] У місто можна було в'їхати через Шемахінські (XII століття) і Сальянські ворота. З кінця XIX століття було побудовано ще кілька воріт. У різний час будівельники та археологи виявляли старовинні мережі сполучених підземних ходів.[3][4]

Комплекс Ічері Шехер отримав статус історико-архітектурного заповідника в 1977 році.

У грудні 2000 року Ічері Шехер разом з Дівочої вежею і комплексом Палацу Ширваншахів включені до списку пам'яток Світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні Ічері Шехер є перлиною загальнолюдської культурної спадщини.

Поруч розташована станція метро з однойменною назвою.

Ічері Шехер в культурі[ред.ред. код]

Ічері Шехер зображений на зворотній стороні купюри в 10 манатів.

У Ічері Шехер знімалася частина відомих радянських фільмів «Діамантова рука» і «Людина-Амфібія», «Айболіт-66», «Тегеран-43», «Не бійся, я з тобою»[5].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]