Старий Крим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Старий Крим
Former coat of arms of Staryi Krym.gif Flag of Staryi Krym.png
Герб Старого Криму Прапор Старого Криму
Eski Qırım.JPG
Старий Крим
Розташування міста Старий Крим
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Кіровський район
Код КОАТУУ 121610400
Засноване І ст.
Статус міста з 1784 року
Населення 9446 (01.01.2011)[1]
Площа 9,97 км²
Поштові індекси 97345-97347
Телефонний код +380-6555
Координати 45°01′45″ пн. ш. 35°05′08″ сх. д. / 45.02917° пн. ш. 35.08556° сх. д. / 45.02917; 35.08556
Висота над рівнем моря 450 м
Водойма р. Чурук-Су, Монастирське водосховище
Відстань
Найближча залізнична станція Феодосія
До станції 24 км
До обл./респ. центру
 - фізична 77 км
 - автошляхами 88,9 км
До Києва
 - фізична 690 км
 - автошляхами 856 км
Міська влада
Адреса 97345, Автономна Республіка Крим, Кіровський р-н, м. Старий Крим, вул. Леніна, 70, 5-19-75
Веб-сторінка Старокримська міськрада
Міський голова Котюк Петро Максимович

Стари́й Крим (рос. Старый Крым, крим. Eski Qırım) — місто в Кіровському районі АРК.Було відоме під різними назвами: Солхат, Крим, Ескі-Крим, Левкопіль, Старий Крим. Розташоване в північно-східній частині Кримських гір. Старий Крим уперше згадується на початку І тисячоліття як таврське м. Карія, з кінця І тисячоліття — Сурхат; з XIII до поч. XV ст.- Солхат (дещо пізніше — Керим) — резиденція намісника золотоординського хана і важливий транзитний пункт торгівлі. Пізніше, по створенні Кримського ханства, втратив своє значення і став називатися Ескі Крим (Старий Крим).

Географічне положення[ред.ред. код]

Розташоване в північно-східній частині Кримських гір.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат слабовираженним низькогірський (висота бл. 400 м). Знаходячись біля підніжжя г. Агармиш на висоті близько 400 м н. р. м., місто має сприятливі умови ддя лікувальння легеневих хвороб. Нагріваючись вдень, Агармиш створює до вечора висхідний повітряний потік, що в свою чергу призводить до того, що в Старий Крим надходить повітря з боку Чорного та Азовського морів, а також повітря зі степів Керченського півострова. Змішуючись з повітрям потужного лісового масиву Агармиш і прилеглих околиць морське повітря створює неповторний клімат східного краю кримських гір.

Населення[ред.ред. код]

Старий Крим — місто з найбільшою часткою кримськотатарського населення — 40,8%.[2]. Динаміка чисельності населення: 1805 рік — 114 осіб (89 кримських татар, 25 циган); 1926 рік — 4738 осіб (1897 росіян, 1183 болгар, 900 греків, 266 кримських татар, 175 українців, 84 єврїв, 63 німці); 1939 рік — 5141 осіб; 1989 рік — 9196 осіб; 2001 рік — 9960 осіб; 2011 рік — 9446 осіб.

Історія[ред.ред. код]

Старий Крим. Картина Костянтина Богаєвського

Старий Крим уперше згадується на початку І тисячоліття як таврське м. Карія, з кінця І тисячоліття п. н. Сурхат; з 13 до поч. 15 ст. п. н. Солхат (дещо пізніше — Керим) — резиденція намісника золотоординського хана і важливий транзитний пункт торгівлі. Пізніше, по створенні Кримського ханства, втратив своє значення і став називатися Ескі Крим (Старий Крим). 1783 у складі Криму увійшов до Російської Імперії (п. н. Левкопіль). Пізніше отримав статус позаштатного міста Феодосійського повіту Таврійської губернії (який зберігав до 1917 року).

1875 року для міста було створено проект герба: на чорному щиті золота голова дракона з червоними очима та язиком; у вільному куті щита герб Таврійської губернії. Проект дістав попереднє схвалення Департаменту герольдії Сенату, однак остаточного затвердження не дістав.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Старому Криму збереглися пам'ятки старовинної архітектури 14 ст.: мечеть хана Узбека (45°02′02″ пн. ш. 35°06′01″ сх. д. / 45.03389° пн. ш. 35.10028° сх. д. / 45.03389; 35.10028) з розташованими поруч руїнами медресе, вірменський монастир Сурб-Хач (45°00′34″ пн. ш. 35°03′53″ сх. д. / 45.00944° пн. ш. 35.06472° сх. д. / 45.00944; 35.06472), руїни мечетей Бейбарса (найстарішої в Криму) та Куршум-Джамі, караван-сараю та цервки Іоанна Хрестителя. У місті розташований будинок-музей Олександра Гріна (45°01′41″ пн. ш. 35°05′21″ сх. д. / 45.02806° пн. ш. 35.08917° сх. д. / 45.02806; 35.08917), Костянтина Паустовського, музей етнографії кримських татар, літературно-художній музей.

  • На північному заході від міста — гірський масив Агармиш (722,5 м н. р. м.);
  • На півдні — хребет Туар-Алан (748,2 м н. р. м.);
  • На сході — курган Кара-Оба (333,9 м н. р. м.).

Фотогалерея[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Додаткова література[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.