Старий Люблинець
Старий Любл́инець (пол. Stary Lubliniec) — село в гміні Цішанів Любачівського повіту у Підкарпатському воєводстві, у південно-східній частині Польщі.
Через село перепливає Вірова, невелика ріка басейну Вісли, притоки Танви.
Історія [ред.]
Найстарші згадки про Старий Люблинець сягають 1507 року. Існувала тоді вже церква, а люд, який замешкував село, був руського (українського) походження. Вони займалися рільництвом, кушнірством, ковальством, гончарством, бортництвом і ткацтвом.
Привілеї були надані Сигізмундом ІІІ Вазою в 1590 році, а підтверджені Августом III Фрідріхом в 1736 році.
В 1880 році на 1145 мешканців Старого Люблинця, лише кільканадцять родин було римо-католицького вірування (поляки), більшість становили греко-католики, українці. Вони побудувалии в 1926 році муровану цекрву на плані хреста, з банею посередині, котра після переселення, в рамках операції «Вісла», довголітніх мешканців села у 1947 році, стояла непридатна, опустошіла. З часом відремонтована новими мешканцями, до сьогоднішнього дня служить римо-католикам.
Після І поділу Польщі село було під окупацією Австрії. В згадках колишніх мешканців, був це час свободи та спокійного сільського життя. Друга світова війна принесла боротьбу радянських, польських та упівських військ на люблинецькій землі. 10 жовтня 1944, 32 мешканців було вбито Громадською Міліцією в селі Руда Ружавецька, а декілька місяців пізніше, 21 березня 1945, мала місце пацифікація села, в результаті котрої від рук Другого Окремого Операційного батальйону Корпусу Внутрішньої Безпеки Польщі(пол.)укр. (пол. 2 Samodzielny Batalion Operacyjny Korpusu Bezpieczeństwa Wewnętrznego) вбито щонайменше 58 осіб. Під час акції було також спалено більшість житлових та господарських будівель.
У травні 1947 року в ході операції «Вісла» зі Старого Люблинця депортовано на західні та північні землі Польщі українців та мішані, польсько-українські, родини. До запустілого села приїхали поляки, осадники із сусідних повітів.
Народилися [ред.]
- Левкович Василь Михайлович — полковник УПА, командир ВО «Буг»
