Старуня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Старуня
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область Івано-Франківська область
Район/міськрада Богородчанський район
Рада Старунська сільська рада
Код КОАТУУ 2620488801
Картка на сайті ВР картка 
Основні дані
Населення 1954
Площа 14 км²
Густота населення 139,57 осіб/км²
Поштовий індекс 77763
Географічні дані
Географічні координати 48°42′38″ пн. ш. 24°29′29″ сх. д. / 48.71056° пн. ш. 24.49139° сх. д. / 48.71056; 24.49139Координати: 48°42′38″ пн. ш. 24°29′29″ сх. д. / 48.71056° пн. ш. 24.49139° сх. д. / 48.71056; 24.49139
Водойми річка Великий Лукавець
Місцева влада
Адреса ради 77763, Івано-Франківська обл., Богородчанський район, c. Старуня, вул. Миру, 90, тел. 34222
Карта
Старуня (Україна)
Старуня
Старуня
Старуня (Івано-Франківська область)
Старуня
Старуня

Стару́ня — село Богородчанського району Івано-Франківської області, в передгір'ї Ґорґанів.

Історія села[ред.ред. код]

На території села знайдено 17 давніх людських поселень VII–V тисячоліть до нашої ери, фрагменти кераміки та кам'яні вироби. На думку вчених, саме наявність сировини для виготовлення знарядь праці, сприятливий клімат, водні ресурси, багата фауна і рослинність привабили давню людину у цю місцевість.

За однією з версій істориків, саме у Старуні опришки Олекси Довбуша заховали скарби, здобуті у Богородчанському замку.

З кінця XIX ст. в Старуні діяла шахта озокериту.

Місцеві пам'ятки[ред.ред. код]

Грязьовий вулкан[ред.ред. код]

Старунський грязевий вулкан

В с. Старуня є грязьовий вулкан. Геологічна пам'ятка природи — єдиний і унікальний не тільки у Карпатському регіоні, але й у світі. Своїм виникненням він зобов'язаний насамперед людям. Понад століття тому тут почали розробляти нафтові та озокеритні родовища. Ґрунтові води, насичені киснем, тепер проникають углиб землі на тисячу метрів, викликають окислення нафти, що й дає той приплив теплової енергії, яка живить вулкан.

Вперше вулкан проявив себе у 1977 році після землетрусу в горах Вранча в Румунії та досягав висоти 3 м. Тоді на конусоподібному пагорбі діаметром близько 50 м з'явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися рідина, грязі та газ. Відтоді, вулкан «дихає» через десятки менш активних міні-кратерів і зараз на рельєфі нагадує грязеву пляму. Сьогодні вулкан має 8 кратерів та 12 непостійних мікрократерів, які виділяють газ, воду, глинисту пульпу, інколи нафту або її складники. Водночас наявні на території Старунського вулкану озокерит, гарячі грязі, води високої мінералізації володіють цінними лікувальними властивостями.

Науковці мають декілька точок зору на причини виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. І завдяки певним фізико-хімічним процесам, що проходять на глибині 600–1000 метрів, відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів, тут утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших 7 років ця територія піднялася на 1 метр.

Палеонтологічні знахідки льодовикової доби[ред.ред. код]

Мамонт та супутня фауна. 5 жовтня 1907 року під час підземних робіт у копальні озокериту, яка належала німецькій фірмі братів Кампе, на глибині 12,5 м знайшли бальзамоване тіло мамута (Elephas primigenius Blmb.). Знахідці спершу не надали значення, а робітники розтягли по домівках частину шкури, використавши її на пошиття постолів. Лише згодом про мамута доповіли владі в Богородчанах, яка, в свою чергу, повідомила науковців. Після проведених наукових досліджень видобуті рештки мамута 7 листопада 1907 року перевезли до музеюДідушицьких у Львові (тепер — Державний природознавчий музей НАН України).

У шлунку тварини навіть знайшли трав'янисті рослини, спожиті перед загибеллю. У колекціях Державного природознавчого музею НАН України у Львовітакож наявні 608 пробірок із плейстоценовими безхребетними, знайденими разом із мамутом.

Наприкінці жовтня 1907 року доктор Т.Вісьньовський виголосив на засіданні Польського товариства натуралістів імені М. Коперніка у Львові наукове повідомлення «Про мамута в Старуні».

Волохатий носоріг (Coelodonta antiquitatis).

Носоріг. 6 листопада 1907 року у тій самій копальні на глибині 17,6 м знайдено великий фрагмент забальзамованого волохатого носорога (Rhinoceros antiquitatis Blmb.). Після цього розкопки в копальні тривали до 25 листопада, але не дали нових результатів. Знахідку 24 липня 1908 року перевезли до музею ім. Дідушицьких. Тут її разом із мамонтом передано до палеонтологічних зборів і розміщено в одній із найбільших зал 2-го поверху.

1914 — у Кракові вийшло 2-томне зібрання праць кількох докторів наук під назвою «Wykopaliska Staruńskie».

1929 — експедиція Польської Академії Наук знайшла в околицях Старуні ще одного забальзамованого волохатого носорога (вік — 24 тисячі років), а також рештки інших тварин льодовикової доби: первісного бика, коня, сарни, песця (загалом в околицях Старуні знайдено 4 бальзамовані туші волохатих носорогів).

Більшість знахідок 1929 року зберігаються у музеї Ягеллонського університету в Кракові.

Палеонтологічні дослідження околиць Старуні відновилися 1976 року. Завдяки професорам Івано-Франківського інституту нафти та газу Надії Білоус та Веніаміну Кляровському території площею 60 га надано статус геологічної пам'ятки загальнодержавного значення. Згодом створили Старунський геодинамічний полігон (до його складу ввійшов і грязьовий вулкан).

З травня 2004 року розпочалися спільні українсько-польські наукові дослідження геодинамічного полігону. Польські професори Мацєй Котарба та Стефан Алєксандровіч залучили до них сучасну геологічну, геохімічну та геофізичну апаратуру, відсутню в українських фахівців. Учасники українсько-польських експедицій розраховують знайти тіла мисливців доби пізнього палеоліту.

5-8 жовтня 2007 р. на Івано-Франківщині відбулася спеціальна наукова конференція, присвячена 100-річчю старунської знахідки.

Зусиллями науковців Івано-Франківського технічного університету нафти і газу розроблено інвестиційний науково-туристичний проект «Парк льодовикового періоду».

Корисні копалини[ред.ред. код]

На місці колишньої озокеритової шахти

Старунські землі загалом багаті на природні копалини. Окрім озокериту, мінеральних вод, калійної солі, тут давно видобувають нафту.

У с. Старуня знаходиться соляна криниця, глибина якої сягає приблизно 20 м, а концентрація солі у воді становить 70%. В такому середовищі ніщо не виживе. Колись сюди за сіллю їздили з усіх довколишніх сіл.

За часів Польщі у Старуні сіллю лікували хвороби опорно-рухового апарату.

Є інформація, що в радянські часи в околицях Старуні знайдено родовище уранових руд. В усякому разі, ця місцевість характеризується унікальним для Прикарпаття радіаційним фоном (за неофіційними даними, може сягати від 60 мікрорентген на годину і вище), що зумовлено виявленим тут радоном та відкладами солей важких металів. На думку вчених, це місце за своєю геологічною природою не має аналогів в Європі. Саме тому Старуня є місцем «паломництва» багатьох науковців з України й з-за кордону.

Персоналії[ред.ред. код]

В Старуні народився єпископ блаженний Симеон Лукач. Він похований біля дерев'яної церкви св. Параскеви, збудованої 1920 року.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]