Стаціонарний стан дисипативної системи
Стаціона́рний стан дисипати́вної систе́ми — стан відкритої нелінійної дисипативної системи, при якому швидкості зміни всіх процесів дорівнюють нулю.
Стаціонарні стани можуть бути стійкими чи нестійкими, в залежності від поведінки системи при незначному відхиленні. Зміна кількості чи характеру стійкості стаціонарних точок в залежності від параметру називається біфуркацією.
Математичне формулювання [ред.]
Еволюція однорідної дисипативної системи задається в загальному випадку системою нелінійних диференціальних рівнянь
,
де
— динамічні змінні.
В багатьох випадках функції
залежать від часу лише опосередковано, через динамічні змінні. Тоді система нелінійних рівнянь
визначає так звані стаціонарні точки, що описують стаціонарні стани дисипативної системи. Для стаціонарних точок
.
Дослідження на стійкість [ред.]
Характер еволюції системи при малому відхиленні змінних системи від стаціонарних станів можна дослідити, аналізуючи лінеаризовану систему диференційних рівнянь в околі стаціонарної точки
,
де
— мале відхилення динамічної змінної від її значення в стаціонарній точці, а
.
Шукаючи розв'язок даної лінійної системи диференціальних рівнянь у вигляді
, визначається секулярне рівняння для параметру λ
,
де I — одинична матриця.
- Якщо всі корені цього рівняння мають від'ємну дійсну частину, то стаціонарна точка називається стійкою.
- Якщо при цьому всі корені рівняння дійсні, то стаціонарна точка називається стійким вузлом.
- Якщо серед коренів секулярного рівняння існує хоча б одна пара комплексних, то стаціонарна точка називається стійким фокусом.
- Якщо хоча б один корінь секулярного рівняння має додатну дійсну частину, то стаціонарна точка називається нестійкою.
- Якщо при цьому всі корені дійсні, то стаціонарна точка називається нестійким вузлом.
- Якщо серед коренів є комплексні, то стаціонарна точка називається нестійким фокусом.
Такий аналіз стаціонарної точки називається аналізом на стійкість у сенсі Ляпунова.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (червень 2008) |
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |


,
.
,
,