Стенлі Донвуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стенлі Донвуд
Ден Ріквуд
Дата народження 29 жовтня 1968(1968-10-29) (45 років)
Місце народження Ессекс
Навчання Університет Ексетера
Вплив на Греммі (2002)
Сайт Slowly Downward

Стенлі Донвуд (англ. Stanley Donwood) (29 жовтня 1968, Ессекс) — сучасний британський художник і дизайнер, найбільш відомий своєю тривалою співпрацею із групою Radiohead. Справжнє ім'я — Ден Ріквуд (англ. Dan Rickwood), а Стенлі — його псевдонім. Стенлі вивчав мистецтво в університеті Ексетера, де й познайомився з майбутнім вокалістом Radiohead Томом Йорком.

Основні праці[ред.ред. код]

Першою роботою Донвуда для Radiohead стала обкладинка міні-альбому «My Iron Lung» (1994). Після чого, за його власними словами, «все життя змінилося, косяком пішли церемонії нагородження, шампанське, авіаперельоти першим класом, лімузини, номери люкс в готелях, ну і так далі».

Стенлі оформляє обкладинки всіх альбомів і синглів Radiohead, постери, футболки і всю продукцію, яку продають через фан-клуб групи W.A.S.T.E.. Саме він вигадав ведмедів-мутантів, які на довгі роки стали впізнаваним логотипом і брендом групи. Багато творів Том і Стенлі створюють спільно - в цьому випадку Том підписується як Tchock, або Dr.Tchock.

Цікаво простежити, як від альбому до альбому змінюється концепт оформлення. Є що сказати про конверти до платівок «The Bends» (1995), «OK Computer» (1997), «Airbag / How Am I Driving?» EP (1998), «Kid A»(2000), «Amnesiac» (2001), «Hail to the Thief» (2003), «The Eraser» (2006), «In Rainbows»(2007). За «Amnesiac», оформлений як книга, художник отримав премію Греммі у номінації «найкраща упаковка / оформлення диска». Стенлі також оформляє і офіційний сайт групи radiohead.co.uk (різні його реінкарнації тепер зібрані в архів і доступні там само).

Живе Стенлі у невеликому містечку Бат, проводить час між мольбертом і дошкою повідомлень radiohead.com, а на канікулах між релізами розважається як може; наприклад, продає туристам брошурки про місцеві визначні пам'ятки, які пише і розмножує на різографі.

Стенлі також пише і видає книжки.

У 2006 році Донвуд широко розгорнув виготовлення на продаж репродукцій своїх картин, надрукованих способом шовкографії, на великий формат, на архівному папері. Спочатку нове життя одержали картини із серії «Види Лондона», якими була оформлена платівка «The Eraser», а потім і багато інших, зокрема, старих робіт. Донвуд пояснював, що його найбільше цікавить освоєння класичних друкованих технологій, а також представлення своїх робіт в більш ефектному і правильному вигляді, ніж погано запакована крихітна пластикова коробка для компакт-диска.

У 2006 році в Лондоні та Барселоні пройшли персональні виставки Донвуда. На останній був представлений альбом робіт «Dead Children Playing», що охопив період з 1997 по 2003 рік і (в 2007 році перевиданий більшим накладом, і доступний). У 2007 році ще дві виставки були влаштовані в Роттердамі і знову в Лондоні. Їх супроводжували численні інтерв'ю і публікації в пресі, фотографії, роздача автографів. Для висвітлення новин Донвуд випускає власну газету «Taglibro». Завіса таємничості, яка приховувала художника, потроху розсіюялася.

Літературні твори[ред.ред. код]

  • Small Thoughts (1998), видруковано на окремих карточках, упаковано в бляшану коробку
  • Slowly Downward (2001)
  • Catacombs of Terror! (2002)
  • Tachistoscope (2003)
  • My Giro (2005), опубліковано винятково як інтернет-видання
  • Dead Children Playing (2006, 2007)

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Alex Kent. Stanley Donwood and the White Chocolade farm: ессе; вперше опубліковано в: YES;DATA (сайт автора, в цей час не функціонує)
  • Lisa Leblanc. Ice Age Coming: Apocalypse, the Sublime, and the paintings of Stanley Donwood // The Music and Art of radiohead. Aldershot: Ashgate Publishing, 2005.
  • інтерв'ю з художником // JunkFood, травень 2002
  • інтерв'ю з художником // опубл. на сайті: С.U.T.W., 2000
  • інтерв'ю з художником // Rip it up, жовтень 2000
  • інтерв'ю з художником // Bang, липень 2003
  • інтерв'ю з художником // GQ, серпень 2005
  • інтерв'ю з художником // опубл. на сайті: antimusic.com поклилки, жовтень 2005, та ін.