Стереоскопічний ефект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Стереоскопічний ефект (рос.эффект стереоскопический, англ. effect stereoscopic нім. Stereoeffekt m) — відчуття людським зором глибини видимого простору, тобто, здатність оцінювати відстані до предметів.

Стереоскопічний ефект можливий завдяки бінокулярному зору: праве і ліве око дивляться з різних точок, і, відповідно, дають дещо різні зображення (явище паралаксу).

Стереоскопічний ефект робить можливим розглядання стереозображень

Гострота неозброєного стереоскопічного зору для тренованого спостерігача досягає 10" (або й менше), тобто, об'ємне сприйняття можливе для об'єктів на такій відстані, при якій кут між променями зору з правого та лівого ока не менший за 10". Це в 6 разів перевищує граничний кут роздільної здатності ока (60"). Максимальна відстань для стереоскопічного сприйняття — приблизно 1,3 км. Для її збільшення застосовують бінокулярні зорові труби, що мають значно більшу відстань між зіницями входу (базу) і тому здатні підсилювати стереоскопічний ефект (у стільки ж разів, у скільки ця база більша за відстань між очима).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.