Стерлітамак (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стерлітамак
рос. Стерлитамак
башк. Стәрлетамак

Герб Стерлітамака Прапор Стерлітамака
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Республіка Башкортостан
Район/міськрада:	Стерлітамацький
Код ЗКАТУ:	80 445
Засноване/перша згадка:	1766 року
Статус міста	з 1781 року
Поділ міста	3 частини
Населення	265 565 осіб (2008)[1]
Площа:	109 км²
Густота населення:	2 436 осіб/км²
Поштові індекси:	453100-453130
Телефонний код:	+7-3473
Географічні координати:	53°63′00″ пн. ш. 55°95′00″ сх. д.
Часовий пояс:	UTC+5, влітку UTC+6
Висота над рівнем моря	150 м
Водойма	ріка Біла
День міста	24 травня
Відстань
Найближча залізнична станція:	Стерлітамак
До обл.центру:  - фізична:  - залізницею:  - автошляхами:	120 км 156 км 121 км
До Москви:  - фізична:  - залізницею:  - автошляхами:	км 1723 км 1423 км
Міська влада
Адреса:	453125, м. Стерлітамак, вул. Комуністична, 32
Веб-сторінка:	http://www.sterlitamak.ru/
Міський голова:	Шарипов Ільгіз Кадирович

Стерлітама́к (рос. Стерлитама́к; башк. Стәрлетамак) — місто (з 1781 року), адміністративний центр Стерлітамацького району Республіки Башкортостан.

Населення 265,6 тис. осіб (2008). Місто розташоване на лівому березі ріки Біла (притока Ками), в 120 км від Уфи. Стерлітамак — великий центр хімічної промисловості і машинобудування. У місті діє автобусне і тролейбусне сполучення, маршрутні таксі і мережа приватних таксі. Місто є другим за чисельністю населення в республіці після столиці Башкортостана — Уфи.

Зміст 1 Історія 2 Географія 2.1 Розташування 3 Теперішній час 3.1 Інфраструктура 3.2 Екологія і благоустрій міста 3.3 Населення 4 Транспорт 4.1 Дороги 4.2 Суспільний транспорт 4.2.1 Тролейбус 4.2.2 Автобус 4.2.3 Інші види суспільного транспорту 4.3 Міжміське повідомлення 4.3.1 Залізничний транспорт 4.3.2 Автобус 5 Промисловість 5.1 Хімічна промисловість і машинобудування 5.2 Житлове господарство, транспорт і легка промисловість 5.3 Харчова промисловість 6 Персоналії 7 Примітки 8 Посилання

[ред.] Історія

На початку XVIII-го століття на місці Стерлітамака була поштова станція, яка була частиною поштового шляху Уфа — Оренбург.

Російський купець Савва Тетюшев, за наказом імператриці Катерини II заснував соляну пристань на річці Ашкадар (Ашкадарськая пристань), яка у серпні 1766 року отримала статус населеного пункту з найменуванням «Стерлітамацька пристань».

Під час Пугачовського повстання Стерлітамацька пристань була під контролем повсталих, а надалі була спалена. Після відновлення пристань стає адміністративним центром Стерлітамацького повіту, у результаті чого в 1781 отримує статус міста.

До відміни кріпосного права найвпливовішими поміщиками були Льовашов (д. Льовашовка, зараз у складі міста), Михайлів (Михайлівка, на місці нинішнього центру міста), Бєлоусов (хутір Бєлоусово, приватний сектор, з 2001 року входить до складу міста). У місті з'являються приватні підприємства і безліч різних кустарних виробництв (шкіряне виробництво, борошномельний завод, виробництво горілки, пива). Після відміни кріпосного права місто помітно зросло за чисельністю і територією, з'явилися великі виробництва. У 1870 році у м Стерлітамак були побудовані Управа району, Міська Дума.

Після Лютневої Революції Стерлітамацька Рада націоналізувала банк, телеграф і основні промислові підприємства міста. Декретом ВЦВК від 23 березня 1919 року було проголошено створення Башкирської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (БАРСР), а столицею автономії стало місто Стерлітамак. Пізніше, в 1922 році, столиця була перенесена до Уфи (причиною стали плани Радянського уряду про створення на основі міста промислового центру, які пізніше вдало виконані).

У передвоєнні роки Стерлітамак нестримно розростався, основним чином завдяки укрупненню підприємств і будівництву нових. У 1922 році була запущена електростанція, в місті в повну силу запрацювали лісопилки, млини. На базі 3 заводів був створений шкіряно-смушковий завод, а лісопилки були об'єднані в один великий лісопильний завод.

У 1930 році був створений Стерлітамацький район (на той час в Стерлітамаці налічувалося 24 тис. мешканців), а на його території в 1932 році починається видобуток нафти. Поряд з родовищем на території Стерлітамацького району було створено ще 2 міста: у 21 км на південному сході — Ішимбай (поряд з родовищем), у 26 км на південь Салават (для обслуговування найбільшого нафтопереробного заводу — Салаватнафтооргсинтез). В даний момент Ішимбай знаходиться на території Ішимбайського району. Одночасно з цим в Стерлітамак прокладається залізниця (у більшій мірі для вантажоперевезень) і в 1934 в місто прибув перший товарний потяг. У зв'язку зі всіма цими змінами чисельність міста до 1939 року зросла на 58 % і склала 37,9 тис. осіб.

У роки Другої Світової війни в Стерлітамак були евакуйовані безліч промислових підприємств: содовий і цементний заводи, завод «Червоний пролетар», одеський верстатобудівний завод імені Леніна, Московська взуттєва фабрика, а також Державний Воронезький академічний театр драми імені О. Кольцова.

У 1952—1953 роках адміністративний центр Стерлітамацької області.

У 1960 році була побудована перша міська АТС.

У 1961 році була введена в експлуатацію перша тролейбусна лінія у Башкортостані. Основною причиною такого рішення став поганий екологічний стан, який спостерігався у місті до 80-х років XX століття включно. Так, до кінця 1980-х років Стерлітамак виявився у списку найзабрудненіших шкідливими викидами міст країни.

У зв'язку з різким зростанням робочих місць у місті у 60-х було прийнято рішення про забудову Стерлітамака на схід, до річки Білої і спорудження об'їзної дороги для вантажного транспорту із заходу одразу для двох міст Стерлітамака і Салавата. До 1984 року чисельність населення досягла 237,9 тис. осіб. У місті також будують найбільше лікарняне містечко на півдні Башкортостану, великі палаци культури (ПК заводу синтетичного каучуку, ПК хіміків), широкоформатний кінотеатр «Іскра».

[ред.] Географія

[ред.] Розташування

Стерлітамак знаходиться в європейській частині Росії, трохи південніше від географічного центру республіки Башкортостан, у 120 км від Уфи. На схід від міста (приблизно у 50 км) знаходяться Уральські гори, на заході починається Східноєвропейська рівнина. В околицях Стерлітамака (у долині річки Білої) знаходяться Шихани (Юрак-тау, Куш-тау, Шах-тау, Тра-тау), які є унікальними геологічними пам'ятниками природи. У районі гори Куш-тау діють дитячі оздоровчі табори, Стерлітамацький будинок відпочинку «Шихани», по схилу гори проходить гірськолижна траса, обладнана підйомником.

Спочатку місто будувалося у межріччі річок Ашкадар і Стерля (де зараз і знаходиться історичний центр міста, так зване «Старе місто»). Надалі Стерлітамак забудовувався переважно на захід і північ.

Найближчі великі населені пункти: Салават (26 км на південь), Ішимбай (21 км на південний схід).

Потрібно відзначити, що міста Стерлітамак, Салават і Ішимбай утворюють так звану циліндрову агломерацію з колосальним виробничим потенціалом і населенням близько 600 тис. осіб.

У центральній частині міста протікає річка Стерля, впадаючи у Ашкадар в східній частині. Через Стерлю у межах міста побудовано 4 автодорожних моста (а також ще один будується) і 1 залізничний. У південно-східній частині Ашкадар відокремлює район «Заашкадар'є» від основної частини міста. Також на сході Стерлітамак межує з річкою Біла, яка є кордоном між Стерлітамацьким і Ішимбайським районами Республіки. На півдні, в районі Машзавода, місто межує з річкою Ольховка (також є притокою Ашкадара).

[ред.] Теперішній час

[ред.] Інфраструктура

На сьогодні населення Стерлітамака досягає відмітки 265 тис. осіб (2008). З'явилися нові мікрорайони.

У місті на даний момент діють 57 дитячих дошкільних установ, 28 шкіл, 6 гімназій, 3 ліцеї, 8 професійних училищ, 8 технікумів і коледжів, а також Стерлітамацька державна педагогічна академія, філія Уфімського державного нафтового технічного університету, Стерлитамакська філія Башкирського державного університету, Стерлітамакський інститут фізичної культури (філія Уральського державного університету фізичної культури, представництво Уфімського державного авіаційного технічного університету та інші.

Стерлітамак (станом на 1 січня 2002 року) з щільності телефонів вийшов на перше місце по Башкортостану. За десять останніх років в Стерлітамаці побудовано 8 автоматичних телефонних станцій.

В даний момент в місті діють шестизначні телефонні номери, що починаються на «2», «4» і на «3». Основними видами продукції, які принесли популярність Стерлітамаку в Росії і в багатьох країнах світу є: синтетичні каучуки, пластифікатори, поліхлорвінілові смоли, сухі будівельні суміші, сода кальцинована, каустична і харчова, синтетичні миючі засоби, цемент, шифер, біла сажа, металоріжучі верстати, трубоукладачи, бульдозери, сваєбійне, нафтопромислове, бурове і геологорозвідувальне устаткування.

Останнім часом привабливість міста різко зросла, що вплинуло на темпи будівництва житла у місті (зараз щорічно вводиться 100 тис. квадратних метрів житла).

У 20 км від міста розташований аеропорт.

[ред.] Екологія і благоустрій міста

У 70-х роках у зв'язку з поганою екологією в місті, у плані розвитку Стерлітамака з'явилися проекти по озелененню міста. Існувала навіть програма, у якій сказано, що кожен школяр повинен був посадити дерево, і за словами колишнього мера Ахмєтова Спартака Галеївича, школяр, що посадив дерево в дитинстві, по-іншому відноситиметься до проблем забруднення міста у майбутньому.

У 1987 році були прийняті постанови Ради міністрів СРСР, які покликані були поліпшити екологічну обстановку в місті. У місті існує безліч програм з екологічної проблеми, витрачаються великі засоби на ці цілі.

У 2007 році місту було присуджено звання «Саме благоустроєне місто Росії» серед міст з населенням до мільйона осіб. Всього за 15 років Стерлітамак із списку найзабрудненіших міст перейшов у список найчистіших міст Росії. Однією з причин настільки різкого поліпшення екології і упорядкованості стала цікава стратегія адміністрації міста відносно основних промислових підприємств — кожному з 17 найбільших заводів був «закріплений» район міста. Іншою причиною стала агітація за дотримання чистоти на вулицях, психологія мешканців міста, відповідальне відношення служб міста до своїх обов'язків.

[ред.] Населення

На сьогодні у Стерлітамаці проживає (за даними на 2006 року) 270 тис. осіб на площі в 109 км². Щільність населення складає в середньому 2 450 осіб на км². Середня заробітна плата складає близько 10 тис. рублів, на промислових підприємствах близько 12,5 тис.

Дані на 2005 рік: У місті функціонують 11 лікарняних установ, на які приходиться 2700 лікарняних ліжок, а також 18 амбулаторно-поліклінічних установ. Число підприємств і організацій — 3 008. З великих спортивних споруд в Стерлітамаці на сьогодні діють 3 стадіони, 2 басейни (з довжиною доріжки 25 метрів).

У місті є історико-краєзнавчий музей, картинна галерея Башкирського державного художнього музею ім. М. В. Нестерова, «Театральне об'єднання м. Стерлітамак» (куди входять: Державний російський драматичний театр, Башкирський драматичний театр, Театр танцю), міська філармонія. Діють 3 кінотеатри («Іскра», кінокомплекс «Салават» з 2-ма кінозалами, дитячий «Піонер»), 5 палаців і будинків культури, Палац піонерів і школярів імені О. П. Гайдара. Веде мовлення міська телерадіокомпанія.

До 2007 року в місті діяв професійний футбольний клуб «Содовик», який брав участь у першому дивізіоні Чемпіонату Росії з футболу. На жаль, фінансування було припинене після зміни керівництва ВАТ «Сод» (спонсор ПФК «Содовик»). Нове керівництво підприємства визнало фінансування клубу нерентабельним. До початку 2008 була закрита дитяча футбольна школа, йде ліквідація організації ПФК «Содовик». Близько 300 хлопців від 8 до 18 років кинули заняття футболом (детальніше на сайті клубу).

На цей час йде будівництво льодового палацу (у 2006 будівництво було заморожено у зв'язку з недофінансуванням, але за останніми даними на будівництво були виділені кошти з республіканського бюджету).

[ред.] Транспорт

[ред.] Дороги

У Стерлітамаці зареєстровано 120 тисяч автомобілів (2008), тому велика увага у місті приділяється стану доріг. Головними вулицями міста є:

• проспект Леніна — від Уфімського тракту до «Вічного вогню»;
• вулиця Худайбердіна — від Раєвського тракту (Автовокзал) до р. Ашкадар;
• вулиця Миру — пов'язує район ВТС з центром міста;
• вулиця Комуністична, вулиця Артема, проспект Жовтня — зв'язують райони Південно-західний, Сонячний, Лікарняне містечко з центром міста.

У зв'язку з тим, що фактично єдиними вулицями, що зв'язує захід і схід міста, є вулиця Худайбердіна і вулиця Чорноморська, навантаження на ці вулиці за останні роки зросло дуже сильно — щодня на перехрестях з цими вулицями потік машин розтягується на кілометри (особливо на перехрестях: вул. Елеваторна і вулиця Худайбердіна, вулиця Худайбердіна і вул. Вокзальна, наземний переїзд через залізницю на вул. Салтикова-Щедріна). Тому було прийняте рішення про будівництво південної об'їзної дороги, яка, по-перше, розвантажить вул. Худайбердіна і, по-друге, поліпшить екологічну обстановку в місті. Але, на жаль, вже затверджений проект був заморожений у зв'язку з недостатністю коштів (був побудований лише основний проліт мосту через річку Стерля).

Із заходу місто огинає об'їзна автомобільна дорога, яка необхідна для пропуску транзитного автотранспорту, який рухається по автодорозі Уфа — Оренбург, в обхід міст Стерлітамак і Салават.

[ред.] Суспільний транспорт

[ред.] Тролейбус

Основним суспільним транспортом у Стерлітамаці залишається тролейбус. Щодня для перевезення пасажирів на 19 основних маршрутах виходять 128 машин з 2-х тролейбусних депо, що перевозять до 300 тисяч мешканців, що складає близько 80 % перевезень громадським транспортом. Для Стерлітамака стало традицією проводити тролейбусні маршрути до новобудів, це і пояснює велику популярність тролейбуса у місті. Більшість тролейбусів були придбані у Башкирського тролейбусного заводу.

[ред.] Автобус

Також у місті діє автобусне сполучення. Основні маршрути автобусів проходять по головних вулицях міста і в більшості своїй повторюють тролейбусні маршрути, але поступаються по інтервалу руху. Автобусні перевезення здійснює Стерлітамацьке пасажирське автотранспортне підприємство МУП «Башавтотранс».

[ред.] Інші види суспільного транспорту

Також у місті діють маршрутні таксі, які перевершують автобус і тролейбус за швидкістю і маневріністю (що стало вагомим, у зв'язку з корками, які почастішали, в місті). Маршрути проходять по основних вулицях. Нововведенням стало те, що з 25 липня 2008 року у місті заборонено здійснювати пасажирські перевезення на мікроавтобусах марки «Газель».

Автомобільні перевезення також здійснюють кілька приватних підприємств таксомоторів міста.

[ред.] Міжміське повідомлення

[ред.] Залізничний транспорт

У місті проходить неелектрифікована залізниця ділянки «Уфа—Оренбург», але не має попиту у пасажирів і використовується в основному для перевезення вантажів. Основний недолік залізничного транспорту на даному напрямі — дуже низька швидкість руху (дорога до Уфи займає приблизно 5 годин, для автобусів — 2,5-3 години). Це пов'язано з тим, що основна частина дороги проходить по одноколійній дорозі. Через станцію Стерлітамак проходять потяги:

• Кумертау — Стерлітамак — Москва (причіпний вагон для фірмового потягу Уфа — Москва)
• Уфа — Стерлітамак — Оренбург
• Уфа — Стерлітамак — Ташкент
• Стерлітамак — Салават (приміський дизельний потяг)

[ред.] Автобус

Для міжміського сполучення з містом використовуються автобуси, що вирушають з автовокзалу і з Колгоспного ринку.

Основні маршрути вирушають з автовокзалу:

• Стерлітамак — Аеропорт — Уфа
• Стерлітамак — Оренбург
• Стерлітамак — Єкатеринбург
• Стерлітамак — Мелеуз
• Стерлітамак — Раєвський
• Стерлітамак — Набережні Челни

Основні маршрути вирушають з Центрального ринку:

• Стерлітамак — Салават
• Стерлітамак — Ішимбай

[ред.] Промисловість

Економічний потенціал міста багато в чому визначають великі хімічні і нафтохімічні підприємства, такі як акціонерні товариства «Сода», «Каустик», «Синтез-каучук», «Нафтохімічний завод». Саме ці чотири містоутворюючі гіганти закріпили за Стерлітамаком звання «міста великої хімії». Машинобудівна і верстатобудівельна галузь виробництва у місті представлені великими акціонерними товариствами: «Стерлітамацький верстатобудівельний завод», «Червоний пролетар», «Вагоноремонтний завод», «Завод Строймаш», "Концерн «Інмаш». Крім того, у місті працюють потужні підприємства індустрії будівництва і будматеріалів. Працюють будівельні організації, найбільше з яких — це ВАТ "Трест «Стерлітамакбуд». Вельми широко представлена і харчова промисловість. Продукція комбінату «СТАЛК» (спирто-горілчане виробництво) і пивоварного заводу «Шихан» відома і популярна не лише у республіці, але і в багатьох сусідніх регіонах Росії.

Об'єм відвантажених товарів власного виробництва, виконано робіт і послуг власними силами по переробному виробництву за 2006 рік склав 39,32 млрд рублів.

[ред.] Хімічна промисловість і машинобудування

• ЗАТ «Урал-Моторс»
• ВАТ «Каустик»
• ВАТ «Сода»
• ВАТ «Синтез-каучук»
• ЗАТ «Стерлітамацький нафтохімічний завод»
• ФГПУ «Авангард»
• АОзТ «Стерлітамацький верстатобудівний завод ім. Леніна»
• ВАТ «Червоний пролетар»
• ВАТ «Стерлітамацький завод будівельних машин»
• ВАТ Концерн «Інмаш»
• ВАТ «Стерлітамацький машинобудівний завод»
• Стерлітамакський залізобетонний завод
• ТОВ «Стерлітамацький завод каталізаторів»

[ред.] Житлове господарство, транспорт і легка промисловість

• МУП «Теплові мережі»
• МУП «Міжрайкомунводоканал»
• МУП «Стерлітамацьке тролейбусне управління»
• Стерлітамацький шкіряно-взуттєвий комбінат
• АТ «Стерлітамацька швацька фабрика»
• Меблевий комбінат

[ред.] Харчова промисловість

• Стерлітамацький спирто-горілчаний комбінат «СТАЛК» — філія ВАТ «Башспирт»
• ВАТ пивобезалкогольний комбінат «Шихан» (належить компанії «Гейнекен»)
• ВАТ «Стерлітамацький молочний комбінат»

[ред.] Персоналії

В місті народились:

• Шумейко Григорій Григорович — Герой Радянського Союзу

[ред.] Примітки

[ред.] Посилання

• Стерлитамацький міський сайт (рос.)
• Стерлітамак у енциклопедії "Моє місто" (рос.)
• Офіційний сайт міської адміністрації (рос.)
• Довідник підприємств Стерлітамака (рос.)
• Історія Стерлітамака (рос.)
• МВЕЗ м. Стерлітамака (рос.)
• ФК "Содовик" (рос.)
• Розміщення гостей Стерлітамака (рос.)
• Державний Російський Драматичний театр м. Стерлітамак (рос.)
• Стерлітамацька державна педагогічна академія (рос.)
• Стерлітамацький інформаційний портал (рос.)

п • о • р Адміністративний поділ Башкирії
Міські округи	Агідель | Кумертау | Нефтекамськ | Октябрський | Салават | Сібай | Стерлітамак | Уфа Мєжгор'є
Райони	Абзеліловський | Альшеєвський | Архангельський | Аскінський | Аургазінський | Баймацький | Бакалінський | Балтачевський | Белебеєвський | Бєлокатайський | Бєлорєцький | Біжбуляцький | Бірський | Благоварський | Благовєщенський | Буздяцький | Бураєвський | Бурзянський | Гафурійський | Давлекановський | Дуванський | Дюртюлінський | Єрмєкєєвський | Зіанчуринський | Зілаїрський | Іглінський | Ілішевський | Ішимбайський | Калтасинський | Караїдельський | Кармаскалінський | Кігінський | Краснокамський | Кугарчинський | Кушнаренковський | Куюргазінський | Мелеузовський | Мечетлінський | Мішкінський | Міякинський | Нурімановський | Салаватський | Стерлібашевський | Стерлітамацький | Татишлінський | Туймазінський | Уфімський | Учалинський | Федоровський | Хайбуллінський | Чекмагушевський | Чишмінський | Шаранський | Янаульський