Стейтен-Айленд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Стетен-Айленд)
Перейти до: навігація, пошук
Стейтен-Айленд
місце перебування
Staten Island Highlight New York City Map Julius Schorzman.png
Округ Стетен-Айленд у місті Нью-Йорку.
Населення: 468 730 чол.
густота населення: 3,106.2 чол./км²
площа: 265,5 км²
суша: 151,5 км²
води: 114,0 км²

Стейтен-Айленд (англ. Staten Island, МФА: [ˌstætənˈaɪlənd]) — округ у місті Нью-Йорк штату Нью-Йорк у США, п‘ятий з чисельності населення серед округів міста (близько 468 тис. осіб). Найбільш територіально віддалений і найменш населений з усіх районів Нью-Йорку. Найпівденніша частина штату Нью-Йорк; територіально збігається з округом Річмонд і тому аж до 1975 року називався Округ Річмонд (англ. Borough of Richmond'). Став міським районом Нью-Йорка в 1898 році.

Історія[ред.ред. код]

Перший контакт європейців з островом і його жителями був зареєстрований в 1524 році: Джованні да Верраццано відвідав острів, перепливши через протоку Нарроуз (англ. the Narrows). У 1609 році Генрі Гудзон оголосив острів голландською торговельною територією, назвавши його Статен-Ейландт (нід. Staten Eylandt) на честь парламенту Північнонідерландской конфедераціїГенеральних штатів (нід. Staten-Generaal).

І хоча першу голландську угоду про нову колонії Нідерландів було підписано на Мангеттені в 1620 році, Стейтен-Айленд залишався неколонізованним голландцями протягом багатьох десятиліть. У 1639-1655 роках голландці зробили три спроби встановити постійний контроль над островом, але кожного разу ці спроби зазнавали поразки через конфлікти з місцевими індіанськими племенами.

Лише в 1661 році в селищі Ауде-Дорп (нід. Oude Dorp — «Старе село») вперше було встановлено угоду про постійне голландське володарювання, але лише на південь від Нарроуз — недалеко від району Південного пляжу (South Beach), де проживала невелика група валлонів і гугенотів, вихідців з Нідерландів.

З 1947 року на Стейтен-Айленді знаходилася міське звалище, яке закрилося лише в 2001 році[1]. Зараз ведуться роботи з рекультивації для створення зон відпочинку і розваг.

Стейтен-Айленд вважається «спальним» районом Нью-Йорка. У порівнянні з іншими районами (Бронксом, Брукліном, Мангеттеном і Квінзом), життя тут спокійніше: до 1960 року в південній частині острова розташовувалися фермерські господарства. Після побудови моста Верразано, який зв'язав Стейтен-Айленд з Брукліном, почалося його активне заселення. На вулицях стало більше транспорту, дорожніх пробок, аварій і дорожніх робіт. Проте, район вважається одним з найпривабливіших для городян, особливо російськомовних, яких тут налічується до 20%.

Про деякі нюанси життя на цьому острові в 2009 році режисером Джеймсом ДеМонако було знято художній фільм "Стейтен Айленд" (англ. Staten Island).

Географія[ред.ред. код]

Стейтен-Айленд займає 151,5 км² суші (включаючи п'ять дрібних острівців), і 114,5 км² припадає на акваторію. Острови Стейтен-Айленд і Лонг-Айленд розділяє протоку Нарроуз, а від «великої землі» — штату Нью-Джерсі — Стейтен-Айленд відділений протоками Артур-Кілл (англ. Arthur Kill) і Кілл Ван Кулл (англ. Kill Van Kull).

Острів сполучений з Нью-Джерсі мостами Байон (англ. Bayonne Bridge), Аутербрідж Кроссінг (англ. Outerbridge Crossing) і Готалз (англ. Goethals Bridge), а Брукліноммостом Верразано, одним з найбільших висячих мостів у світі.

Найвища точка острова знаходиться на Тодт-Хілл (Todt Hill — від нід. «Мертвий пагорб»); там розташовується Моравське кладовище. У 1960 році в місті йшли бурхливі дебати з приводу організації на острові Стейтен природної території під охороною. У результаті була створена найбільша в Нью-Йорку паркова зона — Ґрінбелт (англ. Greenbelt — «Зелений пояс»). Стейтен-Айленд називають «легенями Нью-Йорку»: за кількістю зелені і природних місць відпочинку район займає перше місце в місті.

Демографія[ред.ред. код]

Населення острова налічує 468,7 тисяч жителів (+5.6% в порівнянні з 2000), з яких більше 12 тисяч (за іншими джерелами — понад 50 тисяч) — російськомовні іммігранти. Найбільша національна меншина — італійці (більше 167 тисяч чоловік).

Згідно з опитуванням 2009 року населення Стейтен-Айленду складається з 75,7% білих, 10,2% афроамериканців, 0,2% американських індіанців і корінних жителів Аляски, 7,4% азіатів та 4,6% іншої раси. Вихідці з Латинської Америки або латиноамериканці будь-якої раси становлять 15,9% населення.

За даними опитування, до першої десятки за походженням належать:

Громадський транспорт[ред.ред. код]

  • Стейтен-Айленд обслуговується місцевими автобусними маршрутами. Два маршрути пов'язують острів Стейтен-Айленд з Брукліном, а також безліч автобусів експрес-маршрутів — з Манхеттеном.
  • На Стейтен-Айленді з північного сходу на південний захід проходить лінія міського потягу з більш ніж двома десятками станцій, на якій використовуються потяги та система оплати як у метро. Розглядаються проекти з перетворення діючих і покинутих залізничних ліній острова в дві лінії швидкісного трамвая.
  • Безкоштовна поромна переправа «Стейтен-Айленд Феррі» пов'язує острів з Манхеттеном; інтервал руху поромів — близько півгодини.

Автобуси, міський поїзд і пором Стейтен-Айленда управляються єдиною нью-йоркською транспортною компанією MTA.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


США Це незавершена стаття з географії Сполучених Штатів Америки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.