Стетоскоп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рене Лаеннек вислуховує пацієнтку за допомогою свого винаходу.
Стескопи 19 сторіччя
Fred-stone-stethoscope-moa-tn1.jpg
Стетоскоп зразка 1925 року.
Сучасні фетоскопи для вислуховування плоду

Стетоско́п (грец. Στηθοσκόπιο, з στῆθος «груди» + σκοπή «огляд») — прилад для вислуховування шумів внутрішніх органів: легенів, бронхів, серця, судин, кишечника тощо. Являє собою трубку у вигляді тонкого порожнього всередині циліндра з увігнутою раковиною для вуха.

Історія[ред.ред. код]

Стетоскоп винайдений у 1816 році основоположником діагностичного методу аускультації Рене Лаеннеком, французьким лікарем, засновником наукової діагностики (головна праця: «De l'auscultation mediate», 1819). Вперше аналог стетоскопа, що представляє собою згорнуті нотні листи, були використані для аускультації серця.

Пізніше стетоскоп зазнав ряд змін, пристрій було вдосконалено, але його принцип і фізика залишилися незмінними.

Був винайдений фонендоскоп (від грец. Φωνη — «звук», 'ένδον — «всередині» і σκοπέω — «спостерігаю»), що має натягнуту мембрану для посилення звуку. Назву фонендоскоп дав Микола Сергійович Коротков.

У наш час найчастіше використовується стетофонендоскоп, що має на одному кінці наконечник фонендоскопа з мембраною, а на іншому — наконечник стетоскопа без мембрани.

Див. також[ред.ред. код]

Рене Лаеннек

Аускультація

Фонендоскоп

Фетоскоп

Стетофонендоскоп

Стетофон


Посилання[ред.ред. код]