Стефан Банах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стефан Банах
Stefan Banach
عالم الرياضيات البولندى ستيفان بناخ.jpg
Стефан Банах
Народився 30 березня 1892(1892-03-30)
Краків
Помер 31 серпня 1945(1945-08-31) (53 роки)
Львів
Громадянство Польща
Галузь наукових інтересів математика, Функціональний аналіз
Заклад Львівська Політехніка, Львівський університет, Інститут математики АН УРСР
Alma mater Львівська Політехніка
Вчене звання Професор, Член Польської Академії наук, Член-кореспондент АН УРСР
Науковий керівник Штейнгауз Гуґо
Відомий завдяки: Функціональний аналіз, Банахів простір, Банахова алгебра, Банаха-Штейнгауза теорема, Банаха-Тарського парадокс, Гана-Банаха теорема, Теорема Банаха про нерухому точку
Примітки Львівська Математична Школа

Сте́фан Ба́нах (пол. Stefan Banach; *30 березня 1892, Краків — †31 серпня 1945, Львів) — польський та український[1] математик, професор Львівського університету та Львівської Політехніки1924), декан фізико-математичного факультету Львівського університету1939).

Член Польської Академії знань (1924) та член-кореспондент АН УРСР (1939). Один з творців сучасного функціонального аналізу та львівської математичної школи.

Біографія[ред.ред. код]

Місце поховання

Сте́фан Банах, син горянки Катерини Банах та Стефана Гречека, мешканця Краківського староства (30 березня 1892 — 31 серпня 1945).

Народився у Кракові, поляк. Після народження батько віддав його на виховання до сім'ї краківської прачки. Після навчання у IV Краківській гімназії (19021910) вступив на факультет будови машин Львівської політехнічноі школи. У 1911 р. перевівся на факультет інженерії за спеціальністю «Сухопутна інженерія», де закінчив четвертий останній (19131914) навчальний рік.

З 1920 до 1922 роки працював асистентом на кафедрі математики Львівськоі політехніки у професора А. Ломніцькогоpl. Опублікував ряд наукових праць. У 1920 здобув учений ступінь доктора філософіі, а у 1924 був затверджений у вченому званні надзвичайного професора кафедри математики Львівського університету і обраний членом-кореспондентом ПАН. У 1927 став звичайним професором.

Один із творців сучасного функціонального аналізу. Разом з Г. Штейнгаузом у 1929 організував видання відомого журналу «Studia mathematica». Вивчені ним лінійні простори, що одержали назву «простір Банаха», мають велике значення для сучасної математики.

Разом зі своїми учнями — С. Мазуром, В. Орличом, Ю. П. Шаудером — став одним із фундаторів (згодом — із світовим визнанням) Львівськоі математичноі школи, в якій розроблено значну частину функціонального аналізу.

Багато його результатів стали класичними і входять до підручників та монографій з функціонального аналізу. Деякі роботи стосуються теорії звичайних диференціальних рівнянь (Банахове середнє), теорії функцій комплексної змінної та ін. Основні твори (зокрема «Теорія лінійних операторів», «Диференційне та інтегральне числення») опубліковано польською, французькою й українською мовами.

3 1939 року — голова Польського математичного товариства, член-кореспондент АН УРСР, лауреат великої премії ПАН. Працював деканом фізико-математичного факультету Львівського університету і одночасно перебував на керівній роботі в інституті математики АН УРСР (Львівська філія), якийсь час за сумісництвом завідував кафедрою теоретичної механіки ЛПІ.


1940 року був депутатом львівської міської ради. Під час німецькоі окупації спочатку переховувався, а потім — аби якось прожити — працював донором у протитифозному інституті Вайґля.

Його відкриття стали золотим фондом математики XX ст. Польське математичне товариство заснувало премію ім. С. Банаха.

У січні 1944 року у Банаха був діагностований рак легень. Помер 31 серпня 1945 р. у віці 53 роки. Похований у склепі родини Рєдлів (пол. w grobowcu Riedlów) на Личаківському цвинтарі, поле № 1а[2]. 1946 року іменем Банаха названо одну з вулиць Львова. 1992 року на корпусі Львівського університету на вулиці Грушевського, 4 встановлено меморіальну таблицю. В 1992, 2002 і 2012 роках у Львові відбулись міжнародні наукові конференції, присвячені річницям від дня народження Стефана Банаха.

Див. також[ред.ред. код]

Праці[ред.ред. код]

  • Банах С. Курс функціонального аналізу (лінійні операції). — К.: Радянська школа, 1948. — 216 с.
  • Банах С. Дифференциальное и интегральное исчисление. — М.: Наука, 1972. — 424 с.
  • Банах С. Успехи математических наук. Новая серия. 1 (1946) (3-4). (містить бібліографію робіт Банаха)
  • Banach S. Œuvres. — Warszawa: PWN, 1967. — Т. 1.
  • Banach S. Œuvres. — Warszawa: PWN, 1979. — Т. 2.

Примітки[ред.ред. код]

  1. У 1939–1945 член-кореспондент АН УРСР, з 1939 декан фізико-математичного факультету Львівського університету.
  2. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 120. — ISBN 966-8955-00-5..

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]