Стефан Банах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стефан Банах
Stefan Banach
عالم الرياضيات البولندى ستيفان بناخ.jpg
Стефан Банах
Народився 30 березня 1892(1892-03-30)
Краків
Помер 31 серпня 1945(1945-08-31) (53 роки)
Львів
Громадянство Польща Польща
Галузь наукових інтересів математика, Функціональний аналіз
Заклад Львівська Політехніка, Львівський університет, Інститут математики АН УРСР
Alma mater Львівська Політехніка
Вчене звання Професор, Член Польської Академії наук, Член-кореспондент АН УРСР
Науковий керівник Штейнгауз Гуґо
Відомий завдяки: Функціональний аналіз, Банахів простір, Банахова алгебра, Банаха-Штейнгауза теорема, Банаха-Тарського парадокс, Гана-Банаха теорема, Теорема Банаха про нерухому точку
Примітки Львівська Математична Школа

Сте́фан Ба́нах (пол. Stefan Banach; *30 березня 1892, Краків — †31 серпня 1945, Львів) — польський та український[1] математик, професор Львівського університету та Львівської Політехніки1924), декан фізико-математичного факультету Львівського університету1939).

Член Польської Академії знань (1924) та член-кореспондент АН УРСР (1939). Один з творців сучасного функціонального аналізу та львівської математичної школи.

Біографія[ред.ред. код]

Місце поховання

Сте́фан Банах, син горянки Катерини Банах та Стефана Гречека, мешканця Краківського староства (30 березня 1892 — 31 серпня 1945).

Народився у Кракові, поляк. Після народження батько віддав його на виховання до сім'ї краківської прачки. Після навчання у IV Краківській гімназії (19021910) вступив на факультет будови машин Львівської політехнічноі школи. У 1911 р. перевівся на факультет інженерії за спеціальністю «Сухопутна інженерія», де закінчив четвертий останній (19131914) навчальний рік.

З 1920 до 1922 роки працював асистентом на кафедрі математики Львівськоі політехніки у професора А. Ломніцькогоpl. Опублікував ряд наукових праць. У 1920 здобув учений ступінь доктора філософіі, а у 1924 був затверджений у вченому званні надзвичайного професора кафедри математики Львівського університету і обраний членом-кореспондентом ПАН. У 1927 став звичайним професором.

Один із творців сучасного функціонального аналізу. Разом з Г. Штейнгаузом у 1929 організував видання відомого журналу «Studia mathematica». Вивчені ним лінійні простори, що одержали назву «простір Банаха», мають велике значення для сучасної математики.

Разом зі своїми учнями — С. Мазуром, В. Орличом, Ю. П. Шаудером — став одним із фундаторів (згодом — із світовим визнанням) Львівськоі математичноі школи, в якій розроблено значну частину функціонального аналізу.

Багато його результатів стали класичними і входять до підручників та монографій з функціонального аналізу. Деякі роботи стосуються теорії звичайних диференціальних рівнянь (Банахове середнє), теорії функцій комплексної змінної та ін. Основні твори (зокрема «Теорія лінійних операторів», «Диференційне та інтегральне числення») опубліковано польською, французькою й українською мовами.

3 1939 року — голова Польського математичного товариства, член-кореспондент АН УРСР, лауреат великої премії ПАН. Працював деканом фізико-математичного факультету Львівського університету і одночасно перебував на керівній роботі в інституті математики АН УРСР (Львівська філія), якийсь час за сумісництвом завідував кафедрою теоретичної механіки ЛПІ.


1940 року був депутатом львівської міської ради. Під час німецькоі окупації спочатку переховувався, а потім — аби якось прожити — працював донором у протитифозному інституті Вайґля.

Його відкриття стали золотим фондом математики XX ст. Польське математичне товариство заснувало премію ім. С. Банаха.

У січні 1944 року у Банаха був діагностований рак легень. Помер 31 серпня 1945 р. у віці 53 роки. Похований у склепі родини Рєдлів (пол. w grobowcu Riedlów) на Личаківському цвинтарі, поле № 1а[2]. 1946 року іменем Банаха названо одну з вулиць Львова. 1992 року на корпусі Львівського університету на вулиці Грушевського, 4 встановлено меморіальну таблицю. В 1992, 2002 і 2012 роках у Львові відбулись міжнародні наукові конференції, присвячені річницям від дня народження Стефана Банаха.

Див. також[ред.ред. код]

Праці[ред.ред. код]

  • Банах С. Курс функціонального аналізу (лінійні операції). — К.: Радянська школа, 1948. — 216 с.
  • Банах С. Дифференциальное и интегральное исчисление. — М.: Наука, 1972. — 424 с.
  • Банах С. Успехи математических наук. Новая серия. 1 (1946) (3-4). (містить бібліографію робіт Банаха)
  • Banach S. Œuvres. — Warszawa: PWN, 1967. — Т. 1.
  • Banach S. Œuvres. — Warszawa: PWN, 1979. — Т. 2.

Примітки[ред.ред. код]

  1. У 1939–1945 член-кореспондент АН УРСР, з 1939 декан фізико-математичного факультету Львівського університету.
  2. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів: 2006. — С. 120. — ISBN 966-8955-00-5.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]