Стефан Брила

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стефан Владислав Брила
Stefan Bryła (2).jpg
Народився 17 серпня 1886(1886-08-17)
Краків
Помер 3 грудня 1943(1943-12-03) (57 років)
Варшава
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство Польща

Стефан Владислав Брила (пол. Stefan Władysław Bryła, 17 серпня 1886 Краків — 3 грудня 1943 Варшава) — польський інженер-будівельник, архітектор, доктор технічних наук, піонер зварювання.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив реальну школу у Станиславові, навчався у Львівській політехніці та навчальних закладах Шарлоттенбурга, Парижа та Лондона. Від 1909 року доктор технічних наук. Того ж року став членом Політехнічного товариства у Львові.[1] Згодом, у 1918 році входив до правління товариства, як заступник секретаря.[2] 1910 року іменований доцентом Львівської політехніки. Під час російської окупації Львова від листопада 1914 року очолював міську поліцію, а в червні наступного року вивезений зі Львова як заручник у Росію. Протягом 19151918 років очолював Союз польських інженерів і техніків у Росії. Від 1921 року професор другої кафедри будівництва мостів. 1927 року організував колектив авторів і видав підручник для інженерів («Podręcznik inżynierski w zakresie inżynierji lądowej i wodnej»), який, після двотомника Владислава Скварчинського, був другим у своєму роді, але значно повнішим польськомовним виданням.[3] Від 1934 — працював у Варшавській політехніці. Проектувальник першого в Європі зварного дорожнього моста на р. Слудва під Ловічем. Автор понад 150 наукових праць. Вперше у світі опрацював нормативи для спорудження стальних конструкцій. 1931 року входив до складу журі закритого конкурсу на проект будинку Школи будівництва у Любліні.[4] Під час німецької окупації займався таємним навчанням молоді, за що заарештований гітлерівцями і разом із родиною розстріяний.

Проекти
  • Зварний міст на ріці Слудва під Ловічем (1927).
  • Зварні конструкції 14-поверхового будинку Скарбового управління в Катовіцах. Спорудження тривало від 1931 року.[5]
  • Готель «Варшава» (1932).
  • Варшавський хмарочос «Prudential» (19311933, співавтор Мартин Вайнфельд, Венчеслав Поніж).[6]
  • Корпус Ягеллонської бібліотеки у Кракові (1937).
  • Житловий будинок для офіцерів на 56 родин у Львові на нинішній вулиці Бортнянського, 34. Замовник — Фонд військового квартирування. Споруджувала фірма «Inż. Landau».[7]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 89.
  2. Księga pamiątkowa… — S. 76.
  3. Pareński A. Recenzje i krytyki // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 4. — S. 61.
  4. S. Ł. Nowa placówka budownictwa w Lublinie // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 129.
  5. Zaremba P. Sprawozdanie z Krajowej Wycieczki Naukowej Związku Stud. Inżynierii Politechniki Lwowskiej odbytej od 17. VI. do 8. VII. 1933 // Życie Techniczne. — 1934. — № 4. — S. 16.
  6. Gmach towarzystw ubezpieczeń «Prudential» i «Przezorność» («Prudential House») w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 9.
  7. Działalność budowlana Funduszu Kwaterunku Wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 2-3. — S. 67.

Джерела[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.