Стефан Вишинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стефан Вишинський, 1978
Пам`ятник Івана Павла II та Стефана Вишинського на подвір`ї Люблінського католицького університету
Пам`ятник кардинала Стефана Вишинського на Ясній Ґурі (Ченстохова)

Стефан Вишинський (пол. Stefan Wyszyński, * 3 серпня 1901, с. Зузеля, Мазовецьке воєводство — † 28 травня 1981) — польський церковний діяч, кардинал, примас Польщі (1948-1981).

Warschau

Життєпис[ред.ред. код]

Навчався у духовній семінарії у Влоцлавку, отримав ступінь доктора канонічного права у Люблінському католицькому університеті.

1924 - рукоположений на священника.

В роки Другої світової війни служив капеланом в Армії Крайовій, вимушений був переховуватися від гестапо.

1946 - рукоположений єпископом Люблінським, а 1948 по загибелі примаса Станіслава Лукомського став архієпископом варшавсько-гнєзненським і примасом Польщі.

Із закріпленням в Польщі комуністичного режиму, вирішив укласти таємну угоду з комуністичною владою, що була підписана 14 лютого 1950 польським єпископатом і урядом (вреґульовувала стосунки Церкви та держави). За цією угодою, Церква зберігала більшу частину свого майна та відділялася від політики, проте було заборонено релігійне виховання у державних школах, також представникам влади дозволялося обирати одного із трьох представлених єпископів. Кароль Войтила був обраний саме у такий спосіб.

Починаючи з 1953, нова хвиля переслідувань прокотилася Польщею. Коли єпископи підтримали рух опору, розпочалися масові переслідування і судові процеси і інтернування священиків і Стефан Вишинський був одним із численних потерпілих. 12 січня 1953 Вишинський був возведений у сан кардинала-священика Базиліка Санта-Марія-ін-Трастевере Пієм XII. Вже через дев'ять місяців, 25 вересня 1953 він був ув'язнений у Ривальді, а потім поміщений під домашній арешт у Сточек, що поблизу Лідзбарку Варміньского, поблизу Ополе і в монастирях у Команча в Бещадах. У в'язниці він спостерігав за жорстокими тортурами і жорстоким поводженням з ув'язненими.

1956 року з послабленням комуністичного тиску, 26 жовтня 1956, був випущений на свободу. Незважаючи на пережитий арешт, Вишинський не припиняв активної діяльності. 1962 року брав участь у роботі ІІ Ватиканського собору. Вінцем діяльності Вишинського стало святкування Польщею тисячоліття прийняття християнства в 1966 році. Щоправда комуністична влада не дозволила папі Павлу VI відвідати Польщу. Саме за часів служіння Вишинського 1978 року Кароль Войтила з Кракова був обраний Папою Римським Іваном Павлом II.

Після папського візиту до Польщі в 1979 році. Вишинський не закривав очі на суспільні безлади в 1980 році. Коли «Солідарність» була створена у Польщі, він закликав обидві сторони, уряд, а також страйкуючих робітників відповідати за свої дії. Під час польських страйків 1980, закликав сторони до миру і відповідальності та виступив посередником у переговорах між польською владою і партією «солідарність».

Помер у Варшаві від раку. Похований у Кафедральному соборі Івана Хрестителя у Варшаві.

1989 - розпочато процес беатифікації Стефана Вишинського.

Його іменем названо теологічний університет у Варшаві.

Посилання[ред.ред. код]